Назустріч складній дорозі - Стружик Лев

Коли сонце почало високо підніматися на небі, Девіл та Лермонт вже стояли перед входом до університету Шенгена. Велична будівля з високими колонами й великими вікнами ніби зберігала в собі безліч таємниць, готових розкритися лише тим, хто здатен їх зрозуміти. Вони були готові дізнатися більше про професора і його дослідження, які могли бути пов'язані з таємничими зникненнями.

Після швидкого огляду кампусу, вони вирушили до кафедри історії, де працював зниклий професор. Їх привітала молода жінка, асистентка професора, яка виглядала стурбованою і дещо розгубленою.

— Доброго дня, — звернувся до неї Девіл, представляючись. — Ми тут, щоб дізнатися більше про професора і його дослідження. Ми сподіваємося, що ви зможете нам допомогти.

— Доброго дня, — відповіла вона, трохи заспокоївшись. — Я була асистенткою професора Полякова. Він був прекрасним вченим і дуже добрим керівником. Його зникнення стало для нас усіх великим шоком.

— Ми чули, що він працював над дослідженням стародавніх артефактів, — сказав Лермонт, намагаючись зрозуміти, наскільки це дослідження могло бути важливим.

— Так, його дослідження були надзвичайно цікавими, — підтвердила асистентка. — Він вважав, що ці артефакти можуть розкрити таємниці давніх культур, які існували в цьому регіоні.

Девіл уважно слухав, намагаючись скласти повну картину.

— Чи могли б ці дослідження викликати інтерес у когось ще? — запитав він, сподіваючись на нову зачіпку.

— Можливо, — злегка задумалася асистентка. — Професор згадував, що його відкриття можуть бути важливими не тільки для науки, але і для інших людей. Та він ніколи не говорив, хто саме ці "інші люди".

— Ви згадали про якісь дивні дзвінки чи повідомлення, які він отримував перед зникненням? — поцікавився Лермонт, сподіваючись знайти зв'язок з попередніми свідченнями.

— Так, — підтвердила асистентка. — Останнім часом він часто отримував дзвінки від якоїсь невідомої особи. Після цих дзвінків він завжди виглядав стурбованим і навіть наляканим.

Девіл та Лермонт обмінялися поглядами, розуміючи, що це може бути важливою підказкою.

— Чи залишив професор якісь записи про свої дослідження? — запитав Девіл, сподіваючись знайти додаткову інформацію.

— Так, його записники все ще тут, у його кабінеті. Я можу вам їх показати, якщо хочете, — запропонувала асистентка, вказуючи на двері в кінець коридору.

Девіл та Лермонт увійшли до кабінету професора Полякова, де на полицях були розставлені численні книги і папки. Вони почали переглядати його записи, намагаючись знайти щось, що могло б пролити світло на його зникнення.

Серед численних сторінок, заповнених нотатками про артефакти і давні легенди, вони натрапили на декілька цікавих записів. Один з них згадував про "Орден Тіні" — таємничу організацію, яка, за словами професора, могла бути зацікавлена в його відкриттях.

— Орден Тіні, — сказав Лермонт, перегортаючи сторінки. — Це може бути те, що ми шукаємо. Якщо ця організація дійсно існує, вони могли б бути причетними до зникнення.

— Але що саме вони шукають? — замислився Девіл, розглядаючи схеми і малюнки, що супроводжували записи. — І чому професор вважав, що вони становлять загрозу?

Асистентка підтвердила, що професор часто згадував про Орден, але ніколи не розкривав деталей. Вона лише знала, що його відкриття могли бути пов'язані з давніми ритуалами, які, якщо вірити легендам, наділяли їх учасників великими силами.

Покидаючи університет, Девіл та Лермонт були сповнені нових питань й підозр. Вони зрозуміли, що розслідування стає ще складнішим, ніж вони могли собі уявити. Тепер перед ними стояло завдання не лише знайти зниклих людей, але й зрозуміти, що саме стоїть за цими таємничими зникненнями і яким чином вони пов'язані з Орденом Тіні.

— Ми повинні бути обережними, — сказав Лермонт, коли вони залишили територію університету. — Якщо ця організація справді існує, ми маємо справу з чимось надзвичайно небезпечним.

— Згоден, — відповів Девіл, дивлячись на горизонт, де сонце вже почало заходити. — Але ми дізнаємося правду, якою б вона не була.

Вони вирішили повернутися до готелю, щоб обміркувати нові факти і скласти план дій. Їхня пригода лише набирала обертів, адже попереду чекали нові виклики, які могли виявитися вирішальними для розгадки цієї заплутаної справи.