💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Детектив » Фантомна довіра - Лана Вернік

Фантомна довіра - Лана Вернік

Читаємо онлайн Фантомна довіра - Лана Вернік

— Ой, Ларисо… Цієї ночі я вперше була з чоловіком…

— Та ти що… І хто він? — здивовано поглянула вона на задоволену подругу. — Невже… Максим?

— Так, — ствердно кивнула Тоня і засміялася.

— Але як? Де? Ти ж казала, що він одружений…

— Його дружина поїхала до батьків, у Черкаси. Я вчора була на дискотеці і вийшла трохи подихати повітрям, а він повертався додому з вокзалу і побачив мене. Зупинився. Я коли його машину вгледіла, то… ой... вся затріпотіла... Максим опустив скло у дверцятах. Я підійшла, а він каже: “Якщо ти тут не дуже зайнята, то можна поїхати покататися”.

— І ти сіла до нього в машину?..

— Так! Спочатку ми й справді трохи покаталися, а потім Максим повіз мене до себе додому… — Тоня кусала губи, що постійно розпливалися в усмішці. — Ми перекусили, потім пішли разом в душ, а потім... він заніс мене в ліжко! Уявляєш, на руках!

— І як все було?

— Трохи боляче, але на наступні вихідні все має бути вже добре, — засміялася Тоня.

— Але… як? Ти йому сказала, що він тобі подобається?

— Максим сказав, що помічав мої погляди, що я теж йому подобаюся.

— А дружина?

— Вона на цьому тижні приїде. Наступного разу вже можна і в машині буде все зробити, — засміялася Тоня. — Все “важливе” вже відбулось у “зручних умовах”!

— В машині, мабуть, можна, але стосунки якісь дивні виходять…

— Лорко… яка ж ти зануда… — закинула голову подруга. — Я ділюся з тобою своєю найбільшою радістю, а ти мені про стосунки…

— Вибач. Можливо, я й зануда, але я не розумію, що тобі дають ці стосунки? Йому-то зрозуміло, він отримав молоду дівчину, а ти що?

— А я отримую його досвід. Все просто.

— Тобто, ти розглядаєш його як тимчасову фігуру у своєму житті?

— Я розглядаю його, як джерело хорошого і якісного сексу. Все. Так, він мені подобається до чортиків, але зараз моє єдине бажання — чимшвидше зростися і, на наступні вихідні, відірватися на повну, — засміялася Тоня. — Я читала статтю, і там одна жінка дякує своїй матері за пораду. Типу, секс ти можеш мати без шлюбу і навіть без кохання. Просто секс, для здоров’я й задоволення. Так от, наші мами нам такої поради точно не дадуть, тому я прислухаюся до чужих мам та хочу багато чого дізнатись і випробувати. А тепер в мене є чудовий вчитель, чого й тобі бажаю.

— Дякую, — зітхнула Лора.

— От тільки не роби таку кислу міну. Ти гарна дівчина, ти маєш жити повним життям, а не ховати себе за підручниками. Кажи, є там в тебе хтось гідний у цьому вашому медучилищі?

— Ой… Є один, за ним половина дівчат в групі мліє, але особисто мені він не подобається. І староста наша за ним дуріє і розпускає плітки, що я його в неї відбила і що минулу суботу я у нього провела. Уявляєш?

— От гівнючка, — насупилася Тоня.

— Я просила його пояснити Марині, що між нами нічого немає, а він відмовився. Сказав, що я йому подобаюся.

— Хочеш, ми до тебе приїдемо на тижні з дівчатами?

— Ні, не потрібно. Навіщо?

— Розвідаємо обстановку, — засміялася Тоня.

— Сама впораюся якось...

От тільки Лора не уявляла, як саме розбиратися. Згадувалась історія про “покарання” викладачки. Слід бути дуже обережною...

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Фантомна довіра - Лана Вернік (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: