Пристань Ескулапа - Едмунд Нізюрський

коли таким чоловіком, як мій друг Дзярмага, займається така жінка, як Галінка, то тут щось не гаразд. І задав собі запитання: навіщо вона це робить?

Спочатку думав, що це примха для забави, що Галінка хоче мати в списку своїх жертв найнекрасивішого з поручиків міліції, але скоро зрозумів, що це не забава. Бідолашна вкладала в це «почуття» забагато праці і самопожертвування. Ти навіть не підозріваєш, як багато вона віддала тобі. Щоб тобі сподобатися, Галінка перестала бути сама собою, бо знала, що ти, Павелеку, не покохав би таку Галінку Стор, якою вона була насправді, — безпощадну і розважливу. Отже, ця жінка почала грати роль істоти слабкої, вразливої, наївної і солодкої, щоб викликати в тебе покровительські почуття.

І це мене вразило як психологічна фальш. Бо з того, що про неї говорили, з її біографії, з усього минулого вирисовувалась інша картина — образ людини енергійної, сміливої і спритної. От я й запитав себе: що це за маскарад? А мета його була проста. Ні, йшлося не про маскування її справжньої вдачі. Стор була винна і хотіла убезпечити себе. Вона тримала тебе, так би мовити, як залізний резерв на той випадок, коли земля почала б горіти в неї під ногами. Тоді ти мав бути її останньою надією на порятунок. От і все. А інше ти знайдеш у Галастри в газеті.

Трепка підвівся і зажурено глянув на мене.

— Опам'ятайся, нарешті, друже. Не забувай, що я казав тобі про людську свідомість. Адже твоя роль у цій справі була позитивна. Правда, ми могли б зробити більше, але доля не дала нам бути рятівниками, світу. Залишімо це іншим і продовжуймо обробляти свій скромний город.

Капітан поплескав мене по згорбленій спині і пішов до машини.

Не знаю, скільки ще сидів я, заглиблений у чорні думки. Тільки почувши дзенькіт скла, здригнувся. Це доктор Заплон підсів до мене з коньяком.

— Що це з вами, поручику, — хандра? Переживаєте за світ? Розумію! Ви хотіли зберегти віру в десяток праведників з «Пристані». Але це дуже великі вимоги, поручику! — пожартував він. — Навіть в часи Содоми з цим було дуже важко. Досить одного, двох… Наприклад, мене.

Я підозріливо глянув на нього. Хай йому грець, невже я для того тут залишився, щоб наді мною насміхалися? Він говорив серйозно чи, може, розгадав мене?

Ніби відгадуючи мої думки, Заплон засміявся, підвівся і щільніше закутався в плащ.

— Але ж дує, хай йому чорт! Видно, ще не час для весни, і сидіти під парасолькою ранувато. Погода в цьому році страшенно жартує з нами.

— Кажуть, що це від термоядерних випробувань, — пробурмотів я.

— Справді, так кажуть.

Ми підняли коміри. Дув безжалісний, пронизливий вітер. Я відчував його навіть крізь плащ.

Примітки
1

Фаланстер — тип спільного будинку, який представник утопічного соціалізму Фур'є проектував для розселення общини (фаланги).

(обратно) 2

Ескулап — в старогрецькій міфології бог лікування.

(обратно) 3

У католиків є звичай на другий день великодніх свят, у так званий поливальний понеділок, обливати один одного водою.

(обратно) 4

Arivederci (італ.) — до побачення.

(обратно) 5

Finis coronat opus (лат.) — кінець — ділу вінець.

(обратно) 6

Hominem quaero (лат.) — шукаю людину,

(обратно)
Оглавление Едмунд Нізюрський ПРИСТАНЬ ЕСКУЛАПА Розділ І Розділ II Розділ III Розділ IV Розділ V Розділ VI Розділ VII Розділ VIII Розділ IX Розділ X Розділ XI Розділ XII Розділ XIII Розділ XIV Розділ XV Розділ XVI Розділ XVII Розділ XVIII Розділ XIX Розділ XX Розділ XXI Розділ XXII Розділ XXIII Розділ XXIV Розділ XXV Розділ XXVI Розділ XXVII Розділ XXVIII Розділ XXIX Розділ XXX Розділ XXXI Розділ XXXII