Діви ночі - Юрій Павлович Винничук

— Я нічого не знаю.

Я згріб сотню в кулак.

— Зачекай… В принципі я дещо чув…

Я розправив сотню на столі.

— Тільки це між нами, — його рука накрила сотню і поволі потягла на свій край столу. — Якщо ти ще комусь розповіси, я скажу, що ти все вигадав.

— Добре. Я просто хочу знати для себе.

— Значить так. У цьому ділі замішані поляки і троє ментів.

— Микола, Едик і лейтенант.

— Я цього не говорив. Я не знаю жодних імен. І не хочу знати. Зайва інформація в мене стирається. Отже, поляки під прикриттям ментів привезли до Львова триста пар джинсів. Один мент напередодні звернувся до Франя, щоб той поміг сплавити джинси. Але з умовою, що треба відразу кинути всю партію, а не цикати по кілька штук. Франьо сказав, що такими сумами не оперує і звів мента з тобою, щоб ти поклеїв для цієї справи циган. Один поляк разом із лягавим поїхали на зустріч з циганами. Але… Тут в цей процес вмішується Франьо, який взагалі ніби до цього справи не мав. Він посилає когось до циган і переносить зустріч. Здається, на пізнішу годину. А потім його люди, перевдягнені за циган…

— У светрах «феррарі».

— Во! У светрах «феррарі»! Щоб вони горіли синім вогнем! Його люди нападають на лягавого і поляка, луплять їх так, що лягавий потрапляє до лікарні, а поляк просто йде на дно і залягає, як бичок. І джинси щезають. Менти в трансі. Їм відомо тільки те, що джинси пограбували цигани. Підозра падає на тебе. Але, коли тебе беруть в обробку, то вони бачать, що тут щось не клеїться. Проте нема жодної ниточки і, щоб довго часу не витрачати, нацьковують тебе ж таки на ті джинси. Ну, і ти їх знаходиш, чи навпаки за версією Франя, підкидаєш йому на хавиру. Їм ясно, що циган підставили і вони вас відпускають. А Франьо в свою чергу вішає їм клюски, що підставили якраз його. Зійшлися на тому, що Франьо поміг їм товар пульнути, не заробивши при цьому, ані копійки. Потім ще виставляв ресторан. Можна сказати, він відбувся легким переляком.

Я розпрощався з Шиньйоном, не підозрюючи, що всі хвороби, на які він страждав, були не вигаданими, а справжніми і що за кілька років він таки помре тихо і непомітно, залишаючи у невтішному горі своїх кредиторів.

Минуло, може, зо два місяці. І довелося мені потрапити на весілля до однієї подруги. Справляла вона в ресторані «Львів». У розпалі забави я помітив компанію, що розсілася за столиком у тихому куточку. То були мої знайомі — Микола, лейтенант Едик, Франьо, Шиньйон, Додик і ще кілька дамочок, серед яких я впізнав і Додикову Віру, і ту, що ми викрадали. Вони пили шампанське і жваво гомоніли, час від часу відкидаючись на спинки крісел у веселому реготі.

— Скоро ж ви порозумілися, — сказав я, підійшовши до їхнього столу.

— Не по-о-няв! — прискалив руде око Шиньйон.

— А тут і розуміти нічого. Як здоров’ячко, Микольцю?

— Хто це такий? — спитав курдупель у Миколи, — Ти його знаєш?

Микола знизав плечима.

— Вперше бачу.

— Хіба мало тут чудиків? — засміявся Едик.

— Ти давай, друг, хиляй звідси, — порадив Франьо. Випив? Ну й хиляй!

— Та ви справді артисти! — вигукнув я. — Вам треба обов'язково у театр. Там вас давно чекають!

— Зараз я поговорю з ним! — грізно проказав Додик і встав було з-за столу, але Віра схопила його за рукав:

— Не вмішуйся! Бачиш — п’яний!

— Треба покликати міліцію, — обурився Шиньйон. — Що за чорт — не дадуть культурно відпочити! Офіціант! Офіціант!

Я розвернувся і поплентався до свого столу.

Дивовижний світ, у якому я ще недавно перебував, нарешті для мене замкнувся.

Львів 1978 р.

Примітки

1

Сервус, Збишек! Як справи? Сьогодні твій день, чи не так? (тут і далі електронний переклад з польської мови доданий верстальником файлу)

2

Де там мій! Слухай, ці ваші менти! Ось тут вже мені!

3

Сьогодні один автомобіль вони повернули до Польщі! Навіть товар не зміг забрати. Дуже поганий день. Але сідай до нас.

4

Ні, спасибі, я на роботі.

5

Ну, так! Ти повинен працювати, я знаю твою роботу. Як закінчиш — прошу до нас. У нас також є красиві дівчата. Подивися на Дороту.

6

Стули писок, сволота!

7

О, бачиш, яка вона красива?

8

Вибачте… Чи є вільні місця?

9

Марек! Іди сюди!

10

Я не Марек.

11

Все одно. Ви хочете ще чарку?

12

Ну, а тепер ти мене пригости.

13

Антек! Тримайся за дупу!

14

Русік! Ти молодець. Але не натискайте сильно, тому що клямка впаде.

15

Ей ви, хлопці! Це тільки танго з притисканням.

16

Ну, то натисніть на нього, натисніть, але пам'ятайте, що це не лимон.

17

КПЗ — камера попереднього затримання. (прим. автора)