Казино «Руаяль» - Ян Ланкастер Флемінг
— Продовжуйте, — Бонда захопила винахідливість розробників цієї подвійної операції.
— Отже, болгари, вочевидь, подумали, що план хоча й гарний, але краще не ризикувати і діяти напевне — влаштувати димову завісу, а потім — з-поза густого диму — кидати у вас бомбу. Те, чому ви стали свідком, був саме момент, коли підручний бомбометальника натиснув кнопку на футлярі з нібито димовою шашкою, і, звісно, обидва злетіли у повітря.
Третій болгарин чекав на спільників поза «Сплендідом». Коли побачив, що сталося, вирішив: його люди щось переплутали. Але поліція підібрала деякі фрагменти червоної бомби, яка не розірвалась, і їх йому показали. Коли зрозумів, що їх обдурили і двоє його друзів мали загинути з вами, почав говорити. Гадаю, він усе ще дає покази. Але ніщо не пов’язує болгар із Ле Шифром. Їх найняв посередник, можливо, один з охоронців Ле Шифра, а ім’я Ле Шифра тому болгаринові, який вижив, нічого не каже.
Веспер закінчила розказувати саме того моменту, коли підійшли офіціанти з ікрою, горою гарячих тостів і тарілочками з дрібно нарізаною зеленою цибулею та розтертими яйцями: жовток на одному блюдці, білок — на іншому.
Ікру переклали акуратними гірками їм на тарілки, й обоє мовчки почали їсти.
Нарешті Бонд порушив мовчання.
— Маю визнати, що відчуваю неабияке задоволення, коли вбивці стають трупами замість мене. У цьому випадку вони буквально попались у власну пастку. Матіс, напевно, дуже задоволений результатами роботи: п’ятеро супротивників нейтралізовані за двадцять чотири години, — і він розповів, як вони сплутали карти подружжя Мюнців.
— До речі, — поцікавився Бонд, — а яким чином до цієї справи долучили вас? У якому ви відділі?
— Я — особистий помічник начальника відділу «С», — відповіла Веспер. — Оскільки план розробив він, то забажав, щоб його відділ узяв участь в операції, і попросив дозволу М. скерувати сюди мене. Йшлося про роль зв’язкового, отже, М. погодився, хоча й попередив шефа, що ви розлютитеся, коли дізнаєтеся, що вам нав’язали жінку, — вона зробила паузу, але Бонд промовчав, тож Веспер продовжила: — Я мала зустрітись із Матісом у Парижі, й звідти ми приїхали сюди. Моя подруга працює продавщицею у Діора, і вона якимось чином примудрилася позичити мені ці речі та сукню, в якій я була зранку, інакше не змогла би змагатись із цією публікою, — дівчина обвела рукою залу.
На роботі мені усі страшенно заздрили, хоча й не знали, в чому саме полягатиме завдання. Було лише відомо, що доведеться працювати з кимось із «подвійних нулів». Звісно, вас вважають нашими героями. Мені це лестило.
Бонд насупився.
— Отримати «подвійний нуль» не так уже й важко, якщо готовий убивати людей, — сказав. — У цьому й полягає значення таких цифр, і тут нема чим хизуватися. Свої горезвісні нулі я отримав в обмін на життя японського дешифрувальника в Нью-Йорку та норвезького подвійного агента у Стокгольмі. Можливо, вони були цілком нормальними людьми. Просто їх закрутило у світовій круговерті, як того югослава, котрого прибрав Тіто[110]. Це — суперечлива професія, але якщо взявся за
справу, доводиться виконувати накази. Як вам терте яйце з ікрою?
— Фантастичне поєднання, — відповіла Веспер. — Усе мені сподобалося. Мені майже соромно... — дівчина осіклася, побачивши холодний погляд Бонда.
— Якби не завдання, ми б не зустрілися, — мовив той.
Раптом Бонд пожалкував про приятельську близькість цих вечері й розмови. Відчув, що наговорив зайвого і що суто ділові стосунки починають перетворюватися на дещо більше.
— Давайте обговоримо план дій, — мовив сухо, переходячи до справи. — Я спробую пояснити, що збираюся робити, і тоді з’ясуємо, чим ви зможете мені допомогти. Боюся, роботи для вас небагато, — додав. — Двома словами справа ось у чому.
Бонд обмалював Веспер план операції, перелічивши різноманітні варіанти розвитку подій.
Метрдотель простежив за переміною страв, і коли обоє насолодилися смаком їжі, Бонд продовжив.
Дівчина слухала з холодним обличчям і стриманою покірністю, хоча й уважно. Її дуже зачепила раптова різкість Бонда, і вона докоряла собі, що мала б серйозніше прислухатися до наставлянь шефа.
«Він відданий справі, — сказав начальник відділу «С», ознайомлюючи її із завданням. — Не думайте, що це стане розважальною прогулянкою. Бонд не думає ні про що інше, крім дорученої справи, і під час роботи зосереджений тільки на ній. Проте він професіонал, яких мало, і поруч з ним ви не гаятимете часу. Бонд привабливий, але навіть не мрійте закохатися. Не думаю, що він щедрий на почуття. В будь-якому разі зичу вам удачі, й бережіть себе».
У цьому відчувався певний виклик, і вона приємно здивувалася, коли зрозуміла, що приваблює та цікавить Бонда — так підказала інтуїція. Раптом опісля натяку на те, що їм добре удвох, натяку, котрий промайнув у початкових словах звичайної світської фрази, він наїжачився і замкнувся в собі, відсахнувся, немов теплі людські стосунки для нього гірше отрути. Веспер відчула себе ураженою і не знала, як поводитися далі. Дівчина подумки знизала плечима і зосередилася на тому, що казав Бонд. Більше вона такої помилки не допустить.
— ...і головне — сподіватися, що вдача усміхнеться мені, а від нього відвернеться.
Бонд пояснював правили гри в бакара.
— Ця гра схожа на будь-які інші азартні ігри. Шанси банкомета і гравця більш-менш рівні. Тільки якщо гра розгорнеться проти одного з них, можна буде «зірвати банк» чи розорити гравців.
Сьогодні Ле Шифр, як нам стало відомо, викупив місце банкомета в єгипетського синдикату, що тримає тут столи з високими ставками. Він виклав за це мільйон франків, отже, його капітал зменшився до двадцяти чотирьох мільйонів. У моєму розпорядженні приблизно така сама сума. Загалом гравців, думаю, буде з десятеро.
За столом гравці розсаджуються у формі квасолини.
Зазвичай стіл розділяють на дві частини. Банкомет веде дві гри одночасно — по одній на ліву
