Континент бойових ткачів - Козел Валерія

- Лейло, ми тільки повернулися з тривалої подорожі, - зітхнув Еліас, - невже не можна хоча б кілька днів відпочити?

- Аа, звичайно, - замахала руками Лейла, - це не повинно статися прямо завтра чи найближчими днями! Просто я хотіла б, щоб ви мене вислухали, от і все…

- Ми слухаємо, - просто сказала Рейна, - давай без ліричних прелюдій.

- Я хочу вирушити до Шайлон. Хочу постати перед своїм народом та відновити свою честь! Щоб ми з Таском більше не були вигнанцями!

Рейна насторожено глянула на Лейлу. Та продовжувала.

- Я хочу вирушити на батьківщину і заявити про свої права на престол. І хочу, щоб ви супроводжували мене. Якщо вони побачать, що мене підтримують чотири генерали, вони зрозуміють! Вони дадуть мені та Таску шанс реабілітуватися.

- Маячня, - перервала її Рей, - спригани славляться своїм консерватизмом. Єдиний шанс відновити честь – це пройти випробування катакомб. Ти маєш розуміти, що тобі його не пройти.

- Можливо, - Лейла опустила погляд, - але разом з Таском ми впораємося!

- Пфф ... - Рей закотила очі, - ну, справа ваша.

- Виходить, ти не проти? – посвітліло на мить обличчя принцеси.

- Так, звичайно, - кивнула Рейна, - тільки це вже без мене.

- Рей... - Еліас посміхнувся.

- В якому сенсі? Ти відмовляєшся їхати з нами? – Лейла насупилась.

- Я начебто так і сказала, - зсунула плечима Рей.

- Але… але чому? - обурено почала Лейла, - адже ти генерал клинка! Ти повинна…

- Я куратор Опівнічного факультету! - різко обірвала її Рей, - і моє завдання бути зі студентами.

Лейла замовкла. Аспер і Сафія переглянулися, Еліас ледь помітно похитав головою, а Таск зовсім відвів погляд.

- Якщо немає більше жодних заперечень чи питань – я піду до себе. Страшенно хочеться прийняти ванну.

Рей піднялася на другий поверх. Ніхто не наважився її затримувати.

І здавалося б, цієї ночі кожен думав про щось своє. А в цей час у королівському замку Фарлеза почався зворотний відлік до дня, який мав змінити долю всього континенту.