Game over! - Ханна Трунова

Відеоігри завжди були невимовною пристрастю Максима, тому новенька VR-гра просто-таки не могла пройти повз його увагу. За тиждень її напруженого освоювання він вже встиг віддати належне творцям: безумовно, це найкраща гра за всі роки його запеклого геймерства! Крутецька графіка, спецефекти, від яких кидає то в жар, то в холод, а найголовніше — відчуття цілковитого занурення, через що смак перемоги мусить бути надзвичайно сильним.

В глибині душі Максим — нікнейм якого Гільгамеш — вже насолоджувався тріумфом. Недарма ж він, мов несамовитий, не розлучався з монітором від заграви до заграви! Щоправда, після шаленого проходження завдань рівень його життєвої енергії досягнув критичної мінімальної точки, що не завадило б по-розумному й перезарядитися...

Уважно оглянувши розлогі гілля дубового лісу, що тонув у мороці ночі, Максим хитнув головою:

— Ні, жодного перепочинку! — І продовжив з усією впертістю торувати нетрища: з NPC [1] він впорається як раз та два (недаром у вузьких колах прозваний десницею Ареса!). Тільки-но в думці промайнуло мляве: «Аби лишень смурфи [2] не надибалися…»

Та раптом Максим вчув за спиною дивне шумовиння, неначе бурхливий потік річки Черемош з міццю вдарявся об стовбури вікодавніх дерев. Меч в його руці поважчав стократ: хтось — і достоту не NPC — незримою тінню слідкував за ним ще від початку гри! Йому так і хотілося вигукнути в порожнечу, спаплюживши нікчемного сталкера парочкою перченими слівцями, одначе він стримався: потрібно поберегти енергію (якої й так залишилося обмаль) на фінальну сутичку.

А вже через декілька шпарких кроків виринули перші обриси блукаючих спогадів, немовбито химерні видива з фантасмагоричних снів: крамар, який перебирав кісточки нахабного покупця; мандрівець у крислатому капелюсі, який зайшов до таверни випити бренді; господиня, яка тримала лозни́цю [3] для сушіння яблук та позіхала від втоми, бо на неї ще чекає грис [4]; козаки-кубанці з шаблями напереваги; миловидні лебідки [5] в широких багряних сукнях, гаптованих по краях чорним оксамитовим мереживом…

Мимовіль погляд Максима вловив невеличку бурштинову скриньку, яка, здійнявшись над покритою мохом землею, випромінювала блакитне сяйво, що аж вабило та притягувало до себе, буцімто джерело життєдайної води. Поза всяких сумнівів, це саме те, що він шукав, — скарб, здатний відкрити нові можливості у грі.

Але за будь-який скарб треба ще поборотися.

[1] NPC («Non-Player Character») — неігровий персонаж, який керується комп'ютером або штучним інтелектом і не керується гравцем.

[2] Смурф — додатковий акаунт, створений досвідченими геймерами для гри в онлайн-іграх як новачок або під чужим іменем.

[3] Лозниця — сушарка.

[4] Грис — відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених від борошна під час просівання.

[5] Лебідка — пестлива назва молодої жінки або дівчини.