Ельф знахарці не товариш. Або квест з сюрпризом - Джуні Салем

Андріл, який весь цей час мовчить, перехоплює мене за талію та притискає до себе. Так нахабно мене ще ніколи ніхто не обіймав, але розум сперечається з почуттями і явно програє. Наче на підтверждення цього божевілля ельф ловить мене за руку та стискає у своїй, і мене оповиває вже знайомий туман з присмаком сандалу. Перед очима з’являються безсоромні картиники і я точно не можу бути їх автором. Я ніколи не тонула в його смарагдових очах, але зараз у своєму сні наяву не можу відірвати погляду. Від того, як Андріл легко пестить моє волосся стає гаряче, а його довгі пальці тим часом торкаються мого палаючого обличчя, та повільно проводять по губах. 

Я вже знаю, що це буде не просто поцілунок, бо нас поєднує щось більше, ніж миттєве бажання, тому віддаюся солодкому відчуттю, коли наші губи, нарешті, зливаються. Краєчком здорового глузду нагадую собі, що такі “мультики” я вже бачила, ось тільки ми опустимося на землю, я все розповім цьому Спілбергу! З зусиллям підіймаю вії та ошелешено розумію, що цього разу божевілля відбувається насправді. Моя голова зручно лежить на плечі у Андрія, який тримає… ні, пристрасно обіймає мене, а в грудях плескається приємне тепло. 

Скошую очі і помічаю, що Афіфе м’яко кажучи в шоці, а тепер відвертається чи то від сорому, чи то через те, що підглядала за шаленим поцілунком. Здається, наш раптовий вибух пристрасті дивує її більше за все, що дівчина бачила в житті, включаючи польоти по справах на лускатих зелених Боінгах. Мені стає ніяково, але розрулити ситуацію не встигаю, бо Піфон починає якось дивно поводитись. Його досі повільні рухи рухи стають уривчастими, наче звір втрачає орієнтацію.    

- Слідкуй за драконом! - тепер вже і я виринаю в реальність і вся ейфорія закінчується за одну мить. - Господи, ми розіб’ємося!

Кричу, як навіжена, падаючи вперед і притискаючись вже не до ельфа, а до кремезного тіла летючої рептилії. Піфон тим часом гучно втягує носом повітря і теж горлає, повернувши голову вбік. Я роблю те саме і бачу, як до нас стрімко наблиєжається ще один неопізнаний летючий об’єкт і чим ближче від стає, тим більши мороз пробирає мене до кісток. Це теж дракон!!! І він летить просто на нас!