Казки СвятІ 2 - ДМИТРО АЗАЛІЯ КУПЕЦЬ

                         ПОСВЯТА ЛЮБЛЯЧІЙ ІЗАБЕЛЛІ

  ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ — засну в у дома з МЕРІ його — а прокинувся у іншому світі — у долині лілей квітів золотистих з сильним приємним запахом — райським — й йде у спіралі — образів Святих на три яруси — на 3 м висоти — а всередині них чудо — цвітуть ці лілеї і пахнуть — бачать образ АЗАЛІЇ і себе образ чоловічий й Марія і Рафаїл та Ізабелла Любляча — і йде Святий й до нього — прийшла його споріднена душа — Ізабелла Любляча Свята з зелені очі тепер — красиві, а її лице кругле, а ніс картоплею — обнялися — Ізабелла поцілувала — ДМИТРО Святим поцілунком, а він її, а далі вони пішли між образи з лілеї й вийшли до моря блакитного.

  Ізабелла мовила Любляче: — ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ — моя споріднена душа — маю для тебе ЛЮБОВ — жваву і Лагідну — з глибини своїх Лагідно — жвавих. ДМИТРО мовив Любляче: — Ізабелла Любляча — Я приймаю твою ЛЮБОВ жваву і Лагідну — ти моя споріднена душа. І обоє линуть до одне одного відчуттям ЛЮБОВ Жвава, а далі ЛЮБОВ ЛАГІДНА — взаємна — двома душами рідними і серцями у них і між ними виникла Гармонія і радість — а їх лиця линуть красою — жвавою у мільйон раз сили — це неймовірна Божественність, яку словами — можна описати лише так: краса у мільйон раз величини — жвава краса жіноча Люблячої Ізабелла і ДМИТРО, яка причаровує до себе — вони насолоджуються — закохані у одне одного — бо є одне одного першою Любов’ю, а потім Ізабелла Любляча захворіла і перейшла жити в рай — а тепер прийшла до нього — і вони линуть — ЛЮБОВ вогниками одне до одного — наче вперше — а їх лиця гарні дуже — сяють Безмежною жвавою красою і очі милуються одне одним — і від насолоди щасливої — від краси жвавої Безмежної — Святі заснули.

  ДМИТРО прокинувся в ліжку з Мері (МАРІЯ) його споріднена душа з чисті очі і кругле лице мов Ізабелла Любляча — і Марія запитала щиро із цікавістю та Любов’ю: — Що тобі снилося? ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ відповів з ЛЮБОВ’Ю: — Марія, моя рідна душа, мені снилася моя перша ЛЮБОВ.

  А за вікном Ізабелла Любляча пильнує їх — своїх  Споріднених душ — і навела на них на лиці — Безмежний лин краси жвавої — і Люблячі заснули від насолоди у Гармонія одне з одним.      

                                  ГАРМОНІЙНА ЕНЕРГІЯ

  У Всесвіті — народилася ГАРМОНІЙНА ЕНЕРГІЯ — і розтеклась, як течія річки — по всесвіті милому — у серця людей добрих — і лине у них всередині — собою — відчуттям ГАРМОНІЙНА ЕНЕРГІЯ…

  Дівчинка Розалія спить — у її сон — увійшла ця Гармонійна енергія — і вона її відчула навіть тоді коли прокинулася і мовила голосом Гармонійної енергії: — Гармонійна енергія — живе в мені — це дуже гарно, дуже ніжно — ба навіть щасливо.

                               ЛЮБЛЯЧА ЕНЕРГІЯ

  ЛЮБЛЯЧА ЕНЕРГІЯ спалахнула у всесвіті — і увійшла у серце хлопчика Рафаїл — і залинула у його серці й він зрадів — та мовив голосом Люблячої енергії: — О, мила Любляча енергія — це казково та прекрасно — Люблю її.

                               ДУШЕВНА ЕНЕРГІЯ

  ДУШЕВНА ЕНЕРГІЯ — спалахнула — у чистій душі Люблячій ДМИТРО Люблячого — і наповнює його душу силою і мовив голосом душевної енергії — ніжним, бо його душа ніжна: — Душевна енергія — приємний подих життя душі.