Не дуже владний бос для залізної леді - Анна Шторм

– Перезвоню! – буркнула Жанна. Та потім все ж подумавши, додала короке “Дякую!”. 

Як тільки Мирон зник на виході з паркінгу, Жанна допомогла Тихону вибратись. 

– Давай… поїдемо кудись. – відхекуючись і обтрушуючись, прошепотів він, не вірячи, що після паузи Жанна буде все так само “тепло” чи навіть “гаряче” налаштована до нього. 

– А давай поїдемо до тебе! – раптом заявила вона, і Тихін від радощів ледь не підстрибнув. Потім, правда, його “щастя” дещо затьмарила згадка про те, що в нього дома, м'яко кажучи, не дуже прибрано. Але… такий шанс втрачати не можна. 

“Хто поведе?” – посміхнувся він своєю найщирішою усмішкою, і коли Жанна сказала, що сама, вальяжно розсівся на зручному задньому сидінні. 

***

Доки Тихін відкривав своїм ключем квартиру, сподіваючись, що шкарпетки, які, коли треба, завжди кудись зникають, зараз хоча б з видних місць самі кудись “розповзуться”, Жанна робила вигляд, що налаштована серйозно і ні крапельки не губиться чи боїться. І їй це гарно вдавалось. Настільки гарно, що відкривши двері і впустивши її в квартиру, Тихін, знову поринув в безумство її губ. Поцілунок вони вже переривати не поспішали. Руки Жанни заховались під його футболку і кілька разів шкрябнули гострими нігтикам. Все в очах Маєвського попливло, і тільки вони дійшли до дивану в його вітальні, та зібрались познайомитись з ним ближче, як нашвидкоруч кинуте вранці Тихоном покривало на ньому заворушилось. 

І щось нерозбірливо забурмотіло. 

Тихін і Жанна перелякано відскочили від підступного представника родини меблевих. Оговтавшись, Тихін, не без зусиль, стягнув покривало. “Завіса” їхньої драми відкрила третю дійову особу: Сашка Воровських, що, скрутившись таким собі ембріончиком сонними очима кліпав на них. 

“Твою ж…!” – не дуже гарно при дамі висловився Тихін. – “Що ти тут робиш?!” – додав тоном дитини, що зараз розридається. 

“Тихон? А мене моя Анечка… вигнала” – печально повідомив друг, чи, судячи по його такій невчасній появі, скоріше вже ворог. 

***

Любі читачі, дякую, що підтримуєте книгу і додаєте ї в бібіліотеку. І за те, що коментуєте, окреме дякую) А якщо ви цього ще не зробили, саме час підтримати автора і трішки вередливих муз)

Ваша Анна Шторм

***