Еліксир довголіття - Бальзак Оноре де

Демонізм дона Хуана зовсім втрачає відтінок надприродності й проявляється лише в тому, що "він нічого не сприймав серйозно. Його життям було знущання з людей, речей, ідей і порядків". На відміну від легендарного Дон Жуана, бальзаківського героя не спіткала небесна кара за всі його гріхи,— навпаки, після смерті він був проголошений святим і зайняв у храмі місце Христа. В оповіданні виразно проявляється антиклерикальна тенденція, пов'язана з просвітницькою традицією.

За своєю поетикою оповідання особливо близьке до романтичної літератури, зокрема до "готичного роману" і до творів Гофмана, яким Бальзак захоплювався і який справив на нього значний вплив. І назва твору, і характер розробки основного мотиву певною мірою перегукуються з романом Гофмана "Еліксири сатани".

1. Валтасар — Вавілонський цар, біблійний персонаж. Слова Мене-Текел-Фарес, накреслені вогненою рукою на стіні під час бенкету, спророкували падіння Вавілону.

2. ...як це чудово зображено, у сцені з паном Діманшем.— Мається на увазі сцена із комедії Мольєра "Дон Жуан", у якій головний її герой спритно улещує свого кредитора.

3. Матьюренівський Мельмот — герой роману "Мелоьмот-блукач" англійського письменника-романтика Чарлза Матьюрена (1780-1824). Твір написано в традиції "готичного роману".