Про славних жінок - Боккаччо Джованні
Очевидно, це і Геродот, і Лівій, і Светоній та багато інших.
27
За міфом, перетворила її на корову ревнива Юнона (грецьк. Гера), дружина Юпітера (грецьк. Зевс); стеріг її Арк (грецьк. Аргус), що мав сто очей.
28
Осіріс, або Сарапис – єгипетський бог мертвих і плодючості, був царем і героєм в Єгипті. Брат Сет убив Осіріса, але Ізіда, його сестра і дружина, воскресила свого чоловіка. Греки ототожнювали Осіріса з Діонісом.
29
За легендою Юпітер, перетворився на чудесного бика і викрав дівчину.
30
Амазонки – у грецькій міфології войовничі жінки на території Малої Азії.
31
Кирія, скорочена форма від Теміскир, – місто в Понті (провінція в Малій Азії).
32
Етимологію слова виводять від грецького a-mazos, тобто "без грудей".
33
Історію описує Овідій у "Метаморфозах".
34
Фіви – найбільше місто Беотії. Одна з найдавніших забудов – фортеця, датується 1400 р. до Р. Х. Місто пов'язане з багатьма грецькими міфами.
35
Йдеться про "Метаморфози" Овідія.
36
Лемнос – острів у північній частині Егейського моря.
37
Греки спалювали померлих.
38
Немея – місцевість в Арголіді.
39
Колхіда – історична назва сучасної західної Грузії. Пов'язана з багатьма грецькими міфами.
40
Пелій – син Нептуна і німфи Тіро, брат Езона, дядько Ясона; за напучуваннями Медеї доньки розрубали його на шматки, сподіваючись, що цим повернуть батькові молодість.
41
Колофона – місто в Малій Азії.
42
Афіна Паллада, або Мінерва.
43
Здобуття пояса вважається одним із подвигів Геркулеса, чи Геракла.
44
Сивіли – ясновидиці.
45
Троя.
46
Геспериди – доньки бога Атланта. Жили на однойменному острові на крайньому заході.
47
Етолія – гірська місцевість на північному узбережжі Греції.
48
Нард – запашна олія.
49
Алкід – тобто Геркулес.
50
Тобто наїдкам та напоям: Церера – богиня полів та хлібних злаків, Вакх – бог вина.
51
Фокея – місто в Іонії.
52
Байї – місто в Кампанії.
53
Лат. carmen, тобто пісня.
54
Згідно з міфом, Сатурн утікав з Греції, бо його вигнав син – Юпітер. Сатурн навчив латинян землеробства.
55
Нума Помпілій – другий римський цар, якому приписують різні нововведення.
56
Гарда – озеро в Італії поблизу Верони.
57
Ель-Мінья – портове місто в Центральному Єгипті.
58
Лакедемон, або Спарта.
59
Фрагмент малюнка на глекові зображує сцену битви, коли Ахілл вбиває Пентесилею (музей у Мюнхені).
60
Син Ахілла.
61
Фрігія – область у центральній частині Малої Азії.
62
Данайці – тобто греки.
63
Полімнестр – цар Фракії.
64
Геллеспонт – сьогодні Дарданелли.
65
Кіносема – тобто "могила собаки" (грецьк.); Гекуба, за "Метаморфозами" Овідія, перетворилася на собаку.
66
Викрадення прекрасної Єлени спровокувало десятилітню Троянську війну.
67
Тиндарей – спартанський цар, чоловік Леди, матері Єлени, народженої від Зевса (Юпітера).
68
Ебалія – або Тарент – місто, яке заснували спартанці.
69
Мікени – місто в Арголіді (Пелопоннес). Великий культурний центр, що дав назву цілій культурній епосі – мікенській. Перші розкопки проводив Г. Шліман.
70
Під час одруження Менелая з Єленою всі грецькі вожді поклялися, що не зазіхатимуть на цю жінку і допомагатимуть Менелаєві в разі потреби.
71
Зевсис Гераклейський – грецький художник, V ст.
72
Палестра – спортивна школа у Стародавній Греції.
73
…берег поміж Сигеєм та Ротеєм – місцевість у Малій Азії, при вході у Геллеспонт (Дарданелли).
74
Вольскі – давньоіталійське плем'я, населяло частково гірську, частково рівнинну територію півдня Лацію (Вольскії).
75
Пікус – лат. дятел.
76
Сьогодні ріка Амазено.
77
Тевкри, або троянці – тобто пращури римлян.
78
Кибела – фригийська богиня.
79
Латин – у римській міфології повелитель одного із царств. Надав притулок Енеєві.
80
Карфаген був заснований у IX–VIII ст. до Р. Х. поблизу сучасного Тунісу. Був значним торговим центром.
81
Пенати – боги-охоронці домашнього вогнища.
82
Форум – центральна площа.
83
Даниїла, 3.
84
Даниїла, 13.
85
До Коринтян, І, 7:9.
86
Мессаліна – дружина імператора Клавдія (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").
87
Нікавла – у писаннях відома під іменем Шева, сучасниця Соломона. Різні народи називали її по-різному.
88
Тарквінії – аристократичний рід з однойменного етруського міста. Тарквіній Приск побудував у Римі стічну канаву, храм Юпітера і Великий цирк.
89
Сапфо народилася приблизно у 650 р. до Р. Х. в аристократичній родині. Жила у м. Митіленах на о. Лесбос. Життя і творчість овіяні легендами.
90
Кастальське джерело – священне джерело Аполлона і Муз, що дарує натхнення поетам і музикантам.
91
Плектр – паличка для гри на кіфарі.
92
Інфула – священна головна пов'язка.
93
Піериди – тобто Музи.
94
Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.
95
Загибель Лукреції спричинилася до того, що римляни вигнали аристократичну династію Тарквініїв і встановили республіку. Наругу вчинив син правителя.
96
Про Тамірис, окрім Геродота, пишуть також інші історики, в тому числі Страбон і Кассіодор.
97
Неіснуючі гори на півночі.
98
Кір ІІ (Великий) – засновник Перської держави, завоював Мідію, Лідію, Вавилонію та інші місцевості. Царював з 558 до 529 р. до н. е.
99
Син Тамірис називався Спаргапісес.
100
Цю подію змалював художник Александр Зік (1845–1907, Німеччина).
101
Приблизно у 429 р. до Р. Х.
102
Різні науковці по-різному визначають час правління Аталії: початок між 842 та 841-м р. до Р. Х., кінець між 837 та 835 роками до Р. Х.
103
Деякі місця у Святому Письмі вказують на те, що вона могла бути його сестрою (2 Цар., 8).
104
Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.
105
Немає визначеного датування правління Порсенни, орієнтовно 508 рік до Р. Х.
106
Римлянин Муцій з відома римського сенату пробрався у табір етрусків з метою вбити Порсенну. Але він помилився, вбивши замість царя його писаря, оскільки вони були майже однаково вбрані. Муція тут же схопили. Але він заявив, що ще 300 юнаків мають твердий намір продовжити справу в разі невдачі, а як доказ своєї відваги поклав свою правицю на вогнище. Цар, перейнявшись відвагою юнака, уклав з римлянами мир. Про це пише історик Тит Лівій.
107
Святий Шлях – вулиця, по якій проходили тріумфальні процесії.
108
Ас – давньоримська мідна монета.
109
Ґней Марцій Коріолан – полководець, у 493 р. до Р. Х. завоював Коріоли, місто вольсків. У 489–488 рр. виступив проти Рима.
110
Розквіт правління Артемізії припадає приблизно на 480 рік до Р. Х.
111
Пліній щодо цього місця подає дещо інакші свідчення.
112
Ксеркс – перський цар з 486 до 465 р. до Р. Х., син Дарія І. Продовжуючи справу батька, прагнув створити світову перську імперію. Виступив проти Греції, зруйнував Афіни, але зрештою зазнав нищівних поразок, у тому числі й при Саламіні. Загинув від рук змовників.
113
Битва при Саламіні, 480 р. до Р. Х.
114
Діва, латинською virgo, – в латинському тексті одне й те саме слово.
115
Йдеться про зміни в римському законодавстві у 449 році до Р. Х. – скинення децемвірів та відновлення республіки. Про це розповідає Тит Лівій.
116
Трибун – службова посада у Римі.
117
Альгід – замок у гірській місцевості.
118
Курія – засідання сенату чи суду.
119
Італійський художник Джіроламо Романіні (1485–1566) змалював це вбивство.
120
Інвектива – лист осудливого змісту.
121
Теофраст (372–288 рр. до Р. Х.), філософ з Лесбосу, друг Арістотеля, після смерті Стагірита очолював школу перипатетиків в Афінах. Його вважали найрізностороннішим вченим античності. Збереглося небагато його праць. Був авторитетом у ботаніці аж до XVI ст.
122
Александр ІІІ (Великий) Македонський (356–323 рр. до Р. Х.) – син царя Філіппа. Перебрав владу після смерті батька у 336 р.
123
Кассандр (355–297 рр.) – цар Македонії.
124
Підна – місто у Македонії поблизу Термейської затоки.
125
Патриції – римська знать.
126
Жеребки – популярна гра.
127
Флора – тобто "квітуча".
128
Трибунал претора – платформа, на якій було встановлене крісло претора.
129
Йдеться, мабуть, про доньку Марка Теренція Варрона (116 – 27 рр. до Р. Х.).
130
Фульвії – римський плебейський рід. Квінт Фульвій Флакк був консулом у 237 р. до Р. Х.
131
Лібер – бог плодючості, тут – вино; Церера – богиня врожаю, тут – їжа.
132
Сіракузи – місто на східному узбережжі Сицилії. Гіерон правив у 478–466 рр. до Р. Х. У 465 р. в результаті бунту перемогла демократія.
133
Апулія – область в Італії.
134
Ганнібал – карфагенський полководець у війні проти римлян (Друга Пунічна війна). У 216 р. до Р. Х. завдав поразки римлянам при Каннах.
135
Розквіт правління Сифакса припадає на 203 р. до Р. Х.
136
Йдеться про Філіппа V (238–179 рр. до Р. Х.). Він уклав угоду з Ганнібалом проти Рима у 216 р.
137
Лемб – легкий швидкохідний багатовесловий військовий човен.
138
Понт – місцевість у Малій Азії між Вірменією та Віфінією, римська провінція.
139
Йдеться про Мітридата V (156–121 рр. до Р. Х.), який допомагав римлянам у Третій Пунічній війні.
140
Галати – кочові племена на території сучасної Туреччини. Війна з галатами була у 189 р. до Р. Х.
141
Луцій Корнелій Сципіон – консул у 190 р. до Р. Х. Вирішальною у війні з Антіохом була битва при Магнезії (190 р. до Р. Х.). Про перемогу над Антіохом розповідає Лівій.
142
Антіох III, царював приблизно від 222 до 187 р. до Р. Х.
143
Публій Корнелій Сципіон (235–183 рр. до Р. Х.). Був консулом, брав участь у Другій Пунічній війні
144
Лаодіцея – приморське місто в Сирії.
145
Брати Гракхи: 1) Тиберій Семпроній, 162–133 рр. до Р. Х.; 2) Гай Семпроній (153–121 рр. до Р. Х.). Відомі завдяки реформаторським нововведенням, проти яких виступав сенат. У результаті старшого брата вбили. Молодший продовжив його справу. Згодом здійнялася громадянська війна. Молодший Гракх закінчив самогубством.
146
Тепер Фермо.
147
Пунічних воєн (між Римом та Карфагеном) було всього три. Друга – 218–201 рр. до Р. Х.
148
Йдеться про статую Опіс (див. розділ 3).
149
Пессинунт – місто в Галатії.
150
І ст. до Р. Х.
151
Сталося це у 63 р. до Р. Х.
152
Луцій Катиліна – сенатор. У 63 р. до Р. Х. Цицерон викрив змову, яку той готував, що змусило Катиліну втекти з Рима.
153
Стола – довгий жіночий одяг.
154
Гай Марій (156 – 86 рр. до Р. Х.) – полководець і політичний діяч.
155
Кимбри – германське плем'я.
156
Битва при Акві Секстії, 102 р.
