Про Створення світу (давньоіндійський міф) - Невідомий Автор
ТВОРЕННЯ ("ВИНИКНЕННЯ СВІТУ")
(міф давньої Індії)
Спочатку не було нічого. Не було ні сонця, ні місяця, ні зірок. Лише безмежні води: з темряви першотвореного хаосу, що покоївся без руху, ніби в глибокому сні, води виникли раніше інших творінь. Води народили вогонь. Великою силою тепла в них народжено було Золоте Яйце. Тоді ще не було року, тому що нікому було відміряти час; але стільки, скільки триває рік, плавало Золоте Яйце у водах, у безмежному і бездонному океані. Через рік із Золотого Зародка виник Прародич Брахма. Він розбив яйце, і воно розкололось надвоє. Верхня половина його стала Небом, нижня — Землею, а між ними, щоб розділити їх, Брахма помістив повітряний простір. І він утвердив землю серед вод, і створив сторони світу, і поклав початок часові. Так був створений Всесвіт.
Але тоді творець озирнувся довкола і побачив, що у всьому Всесвіті нема нікого, крім нього; і йому стало страшно. З того часу страх приходить до кожного, хто лишається наодинці. Але він подумав: "Адже тут немає нікого, крім мене. Кого ж мені боятися?" І страх його минув, тому що страх може бути перед кимось іншим. Але і радощів не відчував він, тому що той, хто буває один, не знає радощів.
Він подумав: "Як мені створити нащадків?" І силою думки своєї він народив шістьох синів, шістьох великих Владик творінь. А от сьомий син, Дакша, вийшов з великого пальця на правій нозі Брахми. З пальця на лівій нозі у Брахми народилася донька на ім'я Віріні. Дакша і Віріні побралися і мали багато-багато дітей.
Їхня найстарша донька, Діті, стала матір'ю грізних демонів. Друга донька, Дану, породила могутніх велетнів. Третя — Адіті — народила дванадцятеро світлих синів — великих богів. Серед них наймогутнішими були бог океану Варуна, бог грози та грому Індра, бог Сонця Вівасват. Та найславетнішим серед них став наймолодший син Адіті — Вішну, хранитель світу.
З давніх-давен сини Діті й Дану — їх називають асурами — були ворогами богів, синів Адіті. І боротьба між асурами та богами за владу над Усесвітом тривала багато століть, і не було їй кінця.