Розмова віяльника з вітрами - Дю Белле Жоашен

Це вам, о легковії,
Що, крилечка живії
Розкинувши, мчите
Поверх сільських садочків,
Гойдаючи листочків
Мереживо густе,

Підношу я в подяку
Пучок фіалок, маку,
Лілей, троянд, гвоздик —
Всього, що тільки може
У літечко погоже
Зростити садівник.

Летіть над лісом, ланом,
Понад моїм гарманом,
Де курява встає,
Де я від спеки млію
I, хекаючи, вію
Свій хліб, добро своє.