Всупереч здоровому глузду - Єфремова Анастасія

Пішов вже другий місяць, як я не відаю про хід її справ, про те, чим та як вона живе. В минулому я відчувала б себе кепсько навіть за один пропущений дзвінок. Зараз, я змогла відчути, що скинула з тіла окови, що роками стискали його та давили на плечі. Я стала вільною та легкою! Я перестала бути небездоганною донькою й стала просто нормальною й абсолютно звичайною.

Звісно на перший час у мене були гроші, та за перші тижні їх не стало. Нове місто, велике місто. Трішки більше ніж місяць мною повною мірою опікувався Женька, за що я йому дуже вдячна, та отримавши перший же аванс я почала віддавати йому гроші, котрі він давав мені як кишенькові. Хлопець звісно був проти, та під моїм наполяганням все ж таки їх забирає.

На роботі я подружилась з Оленою, яка стала для мене першою подругою в новому місті.

Що сказати, моє життя йде далі, набираючи оберти. Та нема не єдиного дня, без думки про нього.

***Олексій***

Який взагалі сьогодні день?

***

Дуже перепрошую за затримки з виходом глав. Був складний тиждень та дві суточні зміни котрі трішки вибили мене з творчого процесу.