Всупереч здоровому глузду - Єфремова Анастасія

- Доню, ти впевнена?

- Абсолютно, ма.

- Машо, якого ти вагітна п'єш?

- П-Святкую *ік мамуся. А дочка де? – горлає як навіжена, Маша.

- Маш, донька спить і тобі час, пішли я тебе відведу. – каже теща.

Перебуваючи в легкому ступорі, я не відразу зрозумів, що потрібно відібрати у цієї п'яні пляшку.

- Ні, хочу танцювати ік.

- Так що ж ти твориш, Маша. Олексій зроби щось?!.... Олексій!

Далі вона підносить пляшку до губ, щоб зробити новий ковток, а мене раптом така злість взяла. Вона, вагітна, п'яна, моя дитина… Через секунду пляшка, вибита з її руки, падає на підлогу, розливаючи свій вміст.

- Що ти зробив - в істериці кричить Маша і б'є мене по обличчю. Щось останнім часом це все частіший прийом рукоприкладства у мій бік. І якщо Лізу об'єктивно можна зрозуміти, то Машу ні.

- А ти що твориш? У тобі дитина Олексія, а ти п'яна стоїш і жахливо виглядаєш.

- Ага, звісно, звісно його.

- Ти мене дивуєш, я тебе такою не виховувала.

- По перше вона явно виховувалась пияками підзаборниками. По друге з нею немає сенсу говорити, ідіть до Соні. Пішли Маша.

- Просто… що ти твориш виродок – горлає Маша.

Схопивши дружину за руки, я почав тягнути її в бік ванної. Маша ж у відповідь почала як кобила брикатися. У мене не залишалося варіантів, окрім як закинути її на плече і віднести туди насильно. Вона ж весь час до ванни репетує.

- Маша, закрий нарешті свого рота, Соня спить кажу дружині та трохи трясу за плечі.

- Та срати я хотіла, у мене життя руйнується, а Соня твоя заснути зможе іншим разом.

Я опустив її у ванну і, тому що з координацією у цієї нічної жриці було дуже сумно, їй нічого не залишалося, як бути облитою холодною водою.

- Що ти твориш виродок - верещать моя дружина, витираючи очі й тим самим розтираючи туш по очах. Обличчя злої панди не може не викликати посмішку, але мною було ухвалено рішення стримати усмішку.

- Маріє, я твій чоловік, а не виродок. Якщо ти ще раз з'явишся в такому вигляді в будинок, де тебе може такою побачити дитина, то знову в холодній ванній киснути будеш.

- Я ненавиджу тебе. Я не люблю тебе і ніколи не кохала - цідить крізь зуби дружина.

- Ці почуття взаємні, люба.

– Що? Пішов геть – кричить не своїм голосом Маша. - Вийди з ванної. Геть. - Все продовжує кричати.

- Ще слово і я тобі рот вимию милом, зрозуміла?

- Вийшов, звідси – продовжує несамовито вона кричати.

Довго не думаючи, хапаю перший шампунь для волосся, видавлюю в руку і по хазяйськи намилюю обличчя, яке все ще продовжує горлати.

- Боже, Олексію, що ти твориш?

- М-ма-мм-а

- Чшшш, рот закрий, а то реально стерильною по саму пряму кишку станеш. Світлано Федорівно, я мию вашій донці її брудний рот.

- Льоша, ти хоч дай їй подихати – спокійно каже теща

- Повірте вона не задихнеться. Так Машуль, зараз помиємось і до лікаря поїдемо.

На мій подив, вона блискавично вщухла. Відмивши її обличчя від слідів косметики, я подав їй рушник і вийшов. Вечір був повністю зіпсований і, щоб напитись самому, я поїхав на роботу.

***Ліза***

Прокидаюся вранці й бачу мати, що стоїть у проході.

- Ліз, доброго ранку. Пробач, я не повинна була так чинити з твоїми квітами, просто, я не хочу, щоб якийсь незрозумілий мужик, робив тобі боляче. Я не хочу, щоб з тобою вчинили, як колись зі мною.

Мама росла у творчій родині. Коли їй було 15 років, вона познайомилася з моїм батьком і у них почалися стосунки. Мама не зізналася одразу батькові, що вона неповнолітня. Тоді, вона виглядала досить доросло, років на 20. Оскільки, батько був на 10 років старший за маму,  то від своїх батьків, вона його приховувала. За словами мами, стосунки були яскраві та пристрасні, аж два місяці, поки вона не зрозуміла, що вагітна. Зізнавшись коханому у своєму становищі, тато розповів їй про дружину та про однорічного сина. Чи хочу я повторити її долі? Ні, точно ні.

- Я розумію. Але прошу, хай вони залишаться тут.

Мама сідає на краю ліжка й обіймає мене.

- А знаєш, я зробила тобі оладки з медом.

- Дякую – ще міцніше обіймаю маму – Ти найкраща.