Безмірна залежність - Лола Астра
Я закрила очі, намагаючись впоратися з емоціями, а коли відкрила їх, то побачила пропущений відеодзвінок від Іллі й одне видалене повідомлення. Поговорити він не хотів, адже припинив виклик буквально через секунду. Та й повідомлення своє одразу ж видалив. Але він пам'ятав про мене — тільки це мало значення, він хотів звернути на себе увагу. Мій настрій моментально покращився. Ще через півгодини Ілля створив секретний чат, надіслав повідомлення в ньому і знову видалив. Ілля завжди майстерно грав, в цьому йому не було рівних. Щоб відповісти йому що-небудь, навіть не йшлося, але того дня він мене врятував.
«Сьогодні плакала з самого ранку — якась туга і тривога на мене навалилися. Тупий біль, сум за Іллєю. І дещо трапилося. Я побачила пропущений відеодзвінок від нього. Зайшла в чат і побачила, що він видалив повідомлення. А ще через півгодини він написав мені в секретному чаті і знову видалив повідомлення. Він грався зі мною, адже якби насправді хотів поговорити, то написав би мені про це. Я хочу, щоб він скучив за мною, усвідомив свої помилки і захотів бути зі мною. А повторення минулого болю мені не потрібно. Але я рада, що він не забув. Хоча він і забавляється, але пам'ятає.
10.09.2017, 21:28»Наступного дня вранці він повторив свої дії, тільки цього разу я встигла побачити, що саме він надіслав: фото пустельного пляжу. Тобто Ілля не про любов мені писав, а просто грався.
А ще він змінив свою аватарку. Його обличчя… воно було таким самовдоволеним, пихатим, жорстоким, немов він казав: «Подивимося, чия візьме». Я боялася його.
«Сьогодні вранці він знову надіслав мені повідомлення в секретному чаті і знову видалив. Але я встигла його побачити. Він надіслав фото якоїсь набережної. І все. Це все, що він зробив. Навіщо? Чому? Це переломний момент. Ми не спілкуємося вже два тижні. Вчора він вирішив перевірити, чи кинуся я до нього при найменших рухах з його боку. Сьогодні він вирішив перевірити ще раз. Але я не кинулася. Тому що я не хочу, щоб все повторилося, я хочу, щоб було краще. І тепер він або забуде мене, або зрозуміє, що я йому потрібна. Ах, якби…
11.09.2017, 11:49»Радість від того, що Ілля мене не забув, поступово ставала тугою, тому що в душі почала зароджуватися надія. Може, він сумує, може, одного разу він все ж зрозуміє… Єдине, що я знала точно: його дії виправдати неможливо. Він дійсно був з Оленою, дійсно брехав. Врятувати ситуацію могло тільки щире каяття, і більше нічого.
«Все в порядку, але не ідеально. Хочу, щоб Ілля повернувся, щоб він скучив за мною, почав тужити, захотів серйозно поговорити, приїхати. Хочу, щоб він згадав всі мої слова про кохання, всю мою ніжність, довіру і захотів знову це відчути. Хочу, щоб він покохав мене і зумів, нарешті, розкрити свою душу. А того, що було раніше, я не хочу. Зі здриганням я згадую ті хвилини приниження, коли він ігнорував мене, сміявся наді мною, обманював, звинувачував. Так, я готова забути образи і почати спочатку, якщо він все зрозуміє і поверне мене. Якщо це кохання було лише моєю вигадкою, то мені доведеться просто його забути. Хочу нормальних, здорових відносин.
12.09.2017, 11:31Я постійно думаю про Іллю, прокручую в голові можливі варіанти відновлення стосунків. Але у всіх своїх мріях (навіть у них!) я не можу виправдати його поведінку. Він міг би тільки визнати свої помилки, вибачитися і сказати, що йому мене не вистачає. Але чим більше часу минає, тим краще я розумію, що цього не станеться. Він не буде заради мене змінювати своє життя. І це навіть логічно, ми ніхто одне одному, це я вигадала собі кохання. Але його вина у тому, що пообіцяв мені так багато. А я, наївна, повірила. Тільки випадок міг би звести нас разом, але подивимося правді у вічі: мине час, все забудеться, а наше кохання просто зникне — зломлене, воно доживає свої останні тижні, а потім таки зникне, воно не змогло розвинутися, його занадто часто і довго били, і ніхто не готовий взятися за його реанімацію. Мені дуже шкода мого кохання, я кожного дня плачу. Ми з Іллею злочинці — вбили любов. Найприкріше, що і це все забудеться, а вся моя енергія так і залишиться в мені і не буде подарована нікому.
14.09.2017, 07:48»Але в очах оточуючих я виглядала веселіше, ніж зазвичай. Мені багато хто казав, що у мене, нарешті, з'явилася посмішка на обличчі. З однією з моїх колег ми взагалі влаштували фотосесію, зробили безліч красивих і смішних фото, на яких я виглядала абсолютно безтурботною. Одну з них, на якій я висунула язика, я поставила на аватарку в своєму месенджері. Я зробила це того дня, коли мені було особливо сумно.
Вже минуло більше двох тижнів як ми припинили спілкування, а я тільки зараз замислилася над одним питанням. Коли Ілля телефонував мені останнього разу наприкінці серпня, і я опівночі йому передзвонила, у нього було зайнято. Цікаво, він побачив пропущений виклик від мене?
Щоб з'ясувати це, я провела кілька експериментів зі своїми колегами і з'ясувала: так, він бачив, що я телефонувала. Отже, він побачив, але не зателефонував знову. Це відкриття мене дуже засмутило, я відчула себе в черговий раз приниженою, обдуреною…
Раптом мій телефон завібрував… Ілля надіслав мені смайлик з висунутим язиком. Що вже тут сказати! У цей момент він мене врятував від усіх похмурих думок.
«Дивне почуття в мені. Точніше, гамма почуттів. Змінила фото в месенджері, на якому я показую язика, і Ілля буквально через
