Спадок з бонусом - Інна Земець

- Привіт, Іванна. Знову стиль змінила? – голосно вигукнула і руки в боки вперла, хижо усміхаючись. – А де твій чоловік?

Чекав, що Ворона відбиватись словами почне, а вона вся зіщулилась і озиратись почала. Оце ще прикол! Цілу купу грошей нахабно вимагати вона насмілилася, а тепер нас аж так боїться?

- Дем’ян! Іди сюди, придурок! – не витримав я і гаркнув так, аж пил посипався. – Паскудник ти, годі безсоромно за спідницею дружини ховатися!

Довго чекати не довелось, за якусь хвилину з-за рогу пузо висунулось, а за ним і весь братець прибацаний викотився. Ліхтарі ще не зійшли, а ніс вже потроху заживати почав – не бараболя, а бараболька хіба що. Вже набридло вигадувати, куди його увалити, їй Богу! І прибити кортить, і на сміх пробиває. Поки він здалеку до нас несміливо підходив, таки не стримався, засміявся.

- Ой, Яра, не думав що сьогодні так все буде. Чекав на цю зустріч, чимало всякого надумав, та що припреться клуб «Запорошені гантелі» точно не вгадав.

Тільки вона щось відповісти збиралась, як нас перервав страшний нелюдський крик. Всі вмить до Іванни розвернулись, яка тримала в руках брезент і бігала довкола місцини, куди я нещодавно гроші поклав. Дем’ян одразу про обережність забув, рвонув на максималці і сторопіло, як і усі ми на порожнє місце на підлозі втупився.