Розбійник - Роберт Отто Вальзер

нібито соціалістичними ідеями, насправді здійснював репресії над мільйонами власних громадян, водночас прагнучи увесь зовнішній світ перетворити на один великий концтабір за власними лекалами. Роберт Вальзер
/Robert Walser/

Швейцарський поет і прозаїк (1878–1956), попри багаті його новаторські пошуки в прозі й захоплене ставлення до нього Роберта Музіля, Томаса Манна, Германа Гессе і Франца Кафки, тривалий час лишався аутсайдером літературного світу, і тільки наприкінці минулого сторіччя його визнано класиком світової літератури.

Читати Роберта Вальзера — однаково що піти на прогулянку до місцевого парку, а опинитися в дикому лісі. Тут незвично, незатишно, а всі стежки раптом перестають кудись вести і робляться ніби втіленням алогічности. На відміну від ранніх романів Вальзера («Якоб фон Гунтен», «Помічник», «Родина Танер»), «Розбійник» анітрохи не підлаштовується під читача, твір від самого початку не призначався для друку і широкого загалу. Тож слід бути готовим спіткнутись уже на другому реченні («Едіт його кохає. Але про це — потім») і вже ні на мить не втрачати пильности. І не варто ставити запитання: а що цим хотів сказати автор? Треба просто отримувати насолоду — від численних сюжетних пластів, що раз у раз змінюють один одного, від повної чи ілюзорної автобіографічности кожного фрагмента (сам Вальзер називав їх частинами безкінечного роману про себе самого), від наявности чи відсутности логіки, зв’язку, черговости в розповіді.

Примітки
1

На думку критики, прототип Емми Ленц-Гройб, у якої в Берні 1922–24 рр. Р. Вальзер винаймав помешкання.

(обратно) 2

Бруно Касірер — берлінський видавець Р. Вальзера.

(обратно) 3

Мається на увазі роман Ф. Стендаля «Червоне і чорне».

(обратно) 4

У 1807 р. тут перебував під арештом Гайнріх фон Кляст.

(обратно) 5

У 1803 р. тут перебував під арештом і помер уродженець Гаїті генерал Туссен.

(обратно) 6

Певно, натяк на персонажа з «Приборкання непокірного» В. Шекспіра.

(обратно) 7

Очевидно, авторська помилка, насправді — граф Валковський.

(обратно) 8

Дора Шлаттер (1855–1915) — авторка творів для жінок, зокрема роману «Жіночі цілі й жіночі шляхи».

(обратно) 9

Вальтер Ратенау, міністр закордонних справ Німеччини, якого 1922 р. у Берліні вбили націоналісти-антисеміти. Р. Вальзер особисто знав Ратенау ще доти, як той став міністром.

(обратно) 10

Персонаж із розважального роману «Рінальдо Рінальдіні» німецького письменника К. А. Вульпіуса (1762–1827), автора класичної схеми т. зв. розбійницького роману.

(обратно) 11

Мається на увазі «Поцілунок крадькома» Ж. О. Фраґонара (1732–1806).

(обратно) 12

Юний, палкий і нещасний персонаж із «Пармської обителі» Ф. Стендаля.

(обратно) 13

В «Історії Фрідріха Великого» Франца Куґлера, про яку йдеться, нема опису, що відповідав би образу, змальованому Р. Вальзером.

(обратно) 14

Псевдонім швейцарського письменника Альберта Біціуса (1797–1854), автора книжок «для народу» з життя простолюду Бернського кантону.

(обратно) 15

Йдеться про пам’ятник Оскарові Бідеру (1891–1919) У Берні.

(обратно) 16

Друга частина німецького слова Штокгорн (Horn) означає «ріг».

(обратно) 17

Натяк на постать Ґертруди Штауффахер з поеми Ф. Шілера «Вільгельм Тель». У Швейцарії цим ім’ям зазвичай називають дбайливу, моторну господиню дому.

(обратно) 18

Деякі швейцарські історики вважають, що нейтралітет їхньої країни почався з битви під Мариньяно, яку швейцарська армія 1515 р. програла французам під проводом Франциска І.

(обратно) 19

Рибніц-Дамґартен, німецьке містечко на північний схід від Ростока.

(обратно) 20

Курортна місцевість у Швейцарії.

(обратно) 21

Популярне місце відпочинку в Швейцарії.

(обратно) 22

Знавця світських манер, житейської мудрости (фр.).

(обратно) 23

Французькі політики XVI–XVII ст.

(обратно) 24

Устрій і період в історії