Помилка - Світлана Талан

Діана здригнулася, коли пельмені спробували виповзти на грубку зі скипілою водою й піною. Вона зменшила вогонь, перемішала їх шумівкою.

Пельмені вона з’їла без апетиту. «Їмо зайві калорії?» – запитав би Аркадій, побачивши, що Діана їсть борошняне. Від спогаду про Аркадія в Діани закрутилося в голові, зашуміло. Вона не стала мити за собою тарілку, як це робила завжди, поставила її в мийку, пішла до своєї кімнати й сіла в крісло, закинувши волосся за його спинку. Це крісло для неї теж купив брат. Він довго бігав по всіх меблевих салонах, розшукуючи таке, щоб їй було і зручно сидіти, і можна було відкинути волосся назад для сушіння. Хороший, добрий, турботливий Тимур! Він досі не знає всієї правди!

Коли настав час відбору двох дівчат у групу, Аркадій запросив Діану до свого кабінету.

– Діано, одягни купальник, належне взуття та продемонструй мені ще раз французьку та італійську школу, – сказав він.

Діана дуже хвилювалася, адже вирішувалося її майбутнє. Може, через це вона не надала значення тому, що Аркадій вирішив влаштувати перегляд не на подіумі, а в себе в кабінеті. Вона не звернула увагу, що на низенькому скляному столику стояла відкоркована пляшка коньяку, а біля неї – дві чарки та коробка цукерок «Вечірній Київ».

Діана знайшла вільне місце й виконала всі прохання наставника.

– Непогано, – сказав він, пом’явши між пальцями свою цапину борідку. – Але…

– Що не так? – запитала розгублена Діана.

– Іди сюди. Сядь зі мною поруч.

Вона скорилася, сіла на краєчок дивана, де напівлежав Аркадій.

– Випити хочеш? – запитав він, кивнувши в бік пляшки.

– Я не п’ю.

– Правильно робиш. А я, свиня, іноді вживаю.

– Скажіть, над чим мені попрацювати, – попросила Діана, – я все виправлю.

– Ти розумієш, що зараз вирішується твоя доля? – запитав Аркадій, подивившись на Діану хтивим поглядом.

– Звичайно, – сказала вона тихо, передчуваючи недобре.

– У тебе може бути велике майбутнє, а може його й не бути!

– Я буду старатися, – пробелькотіла перелякана Діана. Якби він сказав «ні», вона б зомліла.

– Якщо будеш слухати мене й робити все так, як я тобі скажу, незабаром станеш топ-моделлю, будеш добре заробляти, їздити на покази за кордон. Я все можу!

– Я буду вас слухати, – сказала вона ледь чутно.

– От і розумниця! Люблю слухняних дівчаток! Ось побачиш, що Аркадій не кидає слів на вітер.

– Я буду вас слухати, – повторила Діана.

– Тоді роздягнися й підійди до мене, – сказав Аркадій…

Діана намагалася не згадувати той день, коли втратила цноту в кабінеті свого вчителя. Вона не розповіла про це Тимуру, просто не могла – і все! Він вірив у неї, у її здібності, він навіть не міг уявити, що відчувала вона, віддавши себе в брудні руки Аркадія.

Варто віддати належне, той дотримав слова і взяв Діану у свою групу. Після цього він іще кілька разів спав із нею, але в основному його цікавили не дівчата, а чоловіки, і це радувало Діану. Потім вона почала зустрічатися з Геною. Коли вони переспали вперше, Гена був добре напідпитку й не зрозумів, що Діана вже втратила цноту. Усе було добре до того дня, як Аркадій запросив Діану в кабінет після демонстрації нової колекції рік тому.

– Від тебе зараз залежить і моє майбутнє, і нашої групи, – сказав їй Аркадій. Він нервово ходив із кутка в куток, натикаючись на меблі.

– Що я маю зробити цього разу? – запитала Діана.

– Один високопосадовець… Це високопоставлена людина, – почав плутано Аркадій. – Він був присутній зі своєю дружиною на показі… Я не знаю, чому він зупинив вибір саме на тобі, – розвів руками Аркадій. Він потріпав борідку і знову задріботів по вузькому проходу кабінету. – Діано, повір мені, я пропонував йому інших дівчат, які не проти за гроші розважитися самі і його розважити, але він…

– Що він?

– Він нікого не хоче! Він хоче тільки тебе!

– Ні! – сказала Діана категорично. – Про це не може бути мови.

– Ми всі пропали! – Аркадій театрально почав заламувати руки.

– Досить ламати комедію! – Діана намірилася піти. Тоді Аркадій наобіцяв їй, що всі пристойні покази і зйомки будуть її, що з таким проханням він звертається вперше і востаннє.

– Добре, – сказала Діана, – але ти повинен виконати свої обіцянки.

Іван Іванович повіз тоді Діану в сауну. Там були його колеги чи друзі. Усі напилися, але найбільше Іван Іванович. Діана мужньо терпіла і всміхалася, коли товсті пальці старого кнура безсоромно обмацували її тіло, коли він навалився всією своєю свинячою тушею на неї. Щоб усе це пережити, вона думала про брата. Він ніколи не дізнається про її приниження, зате перед нею відкриються нові можливості.

«Аркадій раз дотримав свого слова, дотримає й тепер», – заспокоювала вона себе, коли над нею кректав і сопів Іван Іванович. Діана з полегшенням зітхнула, коли товстун відвалився набік і відразу захропів. Вона вдяглася й пішла шукати вихід. Залишалося викликати таксі, швидко виїхати звідси й забути про цей день. Але вхідні двері виявилися замкнені. Діана пішла пошукати кого-небудь, щоб вийти з цього кубла.

Їх було четверо. Вони були п’яні й голі. Чоловіки затягли її в кімнату, не зважаючи ні на крики, ні на благання відпустити додому. Вони, як звірі, сміючись, здерли з неї одяг і ґвалтували по черзі. Діана кричала від болю, а вони вливали їй у відкритий рот спиртне і знову ґвалтували. Здавалося, що цей кошмар продовжувався вічність. Зрештою вона вибилася із сил. Прийшли байдужість і отупіння. Вона перестала відчувати біль і чинити опір. Вранці її в одному банному халаті привезли до Аркадія. Він заніс її на руках до свого кабінету, поклав на диван, прикрив ковдрою.

– Тварюки! Бидло! Нелюди! – обурювався він, побачивши Діану в такому стані.

Два дні він доглядав за Діаною, приводячи її до тями, і просив пробачення. На третій день Діана зрозуміла, що повинна зробити все, аби брат нічого не довідався. Він ніколи не дізнається про її ганьбу. Нехай думає й далі, що вона сама домоглася успіху. Тільки треба було сходити до лікаря на перевірку – сильно боліло внизу живота. Благо, що є приватні клініки, де не потрібно пред’являти паспорт і називати прізвище й місце проживання. Лікар призначив їй лікування й порадив