Спадок з бонусом - Інна Земець

Більше зайвих слів не витрачав і їй слова не дав. Натомість дав все, що бажала, все про що і думати не наважувалась, все що вмів, ловлячи губами звуки яких так прагнув. Насолодитись ніжними любощами ще встигнемо, а поки час шаленіти, забуваючи про все за межами нашого раю. І божеволіли обоє, ледь серце не вискочило, коли відчув як прихопила зубами мою шкіру на плечі. Навіть подумав, що примарилось, а примусила таки ще раз задихнутися. Трясця, так мені ніякої витримки не вистачить!

- Яра, оце сам не думав, що таке скажу, та поки не кусай, добре? А то зараз геть зіб’юсь – щось занадто гребе від того. А потім попрошу і покусати, не передумай лиш, домовились?

- Гадаю, домовимось, - засміялась вона. – Сильно гребе, кажеш?

- Не передати словами, - між цілунками шепотів я. – А я ж реваншист, довго тобі спокою потім не дам. Не лякаю, а попереджаю і обіцяю.

Дотримався всіх обіцянок, Яра також. Коли так час проводиш з коханою жінкою, лиш одне погано – ніч коротка.