Побачити Алькор - Володимир Львович Єшкілєв

* * *

Servus servorum Die[24] Адріан Шостий міг вважати 1 вересня 1522 року найнещасливішим днем у своєму житті, тому що саме в цей день (другий після офіційної коронації в тимчасовій каплиці недобудованого собору Св. Петра) йому, нарешті, повідомили причину дивної хвороби, що вражала болем, кондиломами та змертвінням його тіло, — він дізнався про Машину Проклять, ще тому, що імператор у котрий вже раз не виправдав його сподівань, звільнивши із в'язниці шістьох небезпечних єретиків на чолі з маніхеєм Альбаресом, а ще тому, що Лютер знову уникнув отрути; а зранку НЕСТЕРПНО ГАВКАЛИ римські пси.

Через два тижні люди кондотьєра Джакомо делла Монтре привезли в Латеранський палац чорного від каять Вераса і примусили кабаліста збудувати точну копію Сарагоської Машини (оригінал вони так і не знайшли); і найчорніше з двадцяти двох проклять залізного кола Верас установив напроти імені Oroa на колі дерев'яному, і коли він зробив це, делла Монтре задушив його ланцюгом, зробленим з того ж металу, що і Четверте Коло Машини Проклять.

3

— … Історія Машин надзвичайно цікава, — визнав Кронієн, чекаючи, поки Фарі відімкне двері Уїнхольмського Підземелля. — Я вдячний вам за розповідь, сер Брендон. Невже увесь антикваріат лабіринту так якісно забезпечений легендами?

— На жаль — ні, — Фарі увімкнув світильники; жовтувате сяйво наповнило простору печеру. — Це зала Ацідалійського Моря. Машини знаходяться в залі Моря Сирен. Ми можемо пройти туди через канали Нілокерас та Аракс.

Обличковані чорними кахлями коридори-канали освітлювалися люмінофорами, світло яких — біле та бузкове — руйнувало всі тіні підземних таємниць. Кронієна воно дратувало, і він відомстив Підземеллю образом «марсіанського моргу».

Нілокерас та Аракс з'єднувала невелика кругла кімната. «Озеро Фенікса», — пояснив Фарі. На підвищенні у центрі «озера» екзорсист побачив стародавній астрономічний прилад. «Астролябія самого Нострадамуса», — знову пояснив господар Кастлю.

Просуваючись Араксом, Кронієн почав подумки проговорювати молитви і знакові формули на ушкодження бісів. Це відчужило розум від спотвореного люмінофорами простору — екзорсиста опанував уважний і відкритий до речей сущий спокій. В обладунку благодатних словосполучень він увійшов до Моря Сирен.

Ця довгаста зала була освітлена призматичними ліхтарями на химерних металевих стовпчиках. У протилежних її кінцях Кронієн побачив великі скляні вітрини, підсвічені блакитним сяйвом. Залу прикрашав гігантський чорного каменю комин з латунними ґратами і зброєю, схрещеною понад жерлом.

Фарі підвів екзорсиста до найближчої з вітрин і сказав:

— Це — Сарагоська Машина.

Кронієн побачив неназване, забуте і кола навкруги нього. Він зауважив, що знак присвоєного прокляття встановлений навпроти імені Brandius.

— Ще місяць тому цей кабалістичний значок на Залізному Колі впирався в ім'я Hadrianus на Дерев'яному, — повідомив Фарі.

— Але ваше ім'я — Брендон, а не Брандіус.

— Я маю підстави вважати, що демонічні сили, вселені у цей пристрій сатаністом Верасом, спрямовані проти мене. — Фарі намагався перехопити погляд Кронієна, спрямований на Машину. — Я не дуже розуміюсь на природі проклять, але дещо з кабалістики мені відомо.

— Найкраще про властивості проклять сказав цар Давид у Сто Восьмому Псаломі. — Кронієн дивився тепер в очі сера Брендона.

— Так, — сказав той, — пам'ятаю: «Любив прокляття: хай же спаде на нього!»

Крізь шкіру-цитоплазму, крізь шкіру минулого, крізь шкіру всіх миттєвостей та стежок буття екзорсист раптом побачив об'явлення: родину Фарі і малого Брендона за вечірнім євангельським навчанням і Книгу Псаломну на колінах в малого, і великого пса, який, побоюючись потурбувати священний вишкіл господарів, ПОКИ ЩО НЕ ГАВКАЄ.

— Там ще сказано, — зауважив Кронієн, — «Нехай одягнеться, немов оболонкою, прокляттям, хай увійде воно, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кістки!» Якщо співставити об'явлення Псалма з Ясперсом, якого ви полюбляєте цитувати, то в його вченні між Богом та людською екзистенцією існує ЩЕЗАЮЧЕ БУТТЯ — аналог води й оливи Давидових. Прокляття пробиває БУТТЯ ВІЧНЕ особистої екзистенції, і людську душу розчинює потік буття-що-щезає, тобто потік плинних речей світу сього.

— Невичерпна це штука — філософія, — меланхолійно констатував сер Брендон, дивлячись на блискучі кола Машини. — Ось моя покійна матінка твердо знала: проклянеш когось, а прокльон потім вернеться до тебе і ушкодить…

— Ви не можете пояснити, хто саме перевів значок з імені Папи Адріана на ваше?

— Це зробили сатанинські сили, що мешкають у Сарагоській Машині.

— Тобто без втручання людини?

Фарі ствердно хитнув головою.

Кронієн подумав, що який-небудь світський дослідник зробив би значної довжини паузу в розмові з Фарі після такої заяви. «Преподобний Броуді знав, до кого адресувати невдаху-колекціонера».

Екзорсист обережно поклав руку на плече сера Брендона. Той мимоволі здригнувся, але змусив себе прийняти фамільярність як ЛІКАРСЬКИЙ СТИЛЬ.

— Але щось таки мало спонукати Машину до дії після чотирьох століть нерухомості, — екзорсист не питав. Просто думав уголос.

— Так, — Фарі ковтнув слину. — Мій гріх пробудив сплячого демона.

Кронієн ледь стиснув рукою ватний еполет Брендонового піджака.

Господар Уїнхольму сказав:

— Я завжди хотів, щоб Підземелля приносило якийсь прибуток. Можливо, це трюїзм. Можливо, це помилка… Але… Таке виховання. Ви розумієте мене, отче?

Кронієн розумів. Примруживши очі, він розглядав неіснуючий центр Машини.

— …Екскурсії в Лайбстерський Кут не приїздять, — продовжував Фарі, — туристів майже немає, а музей потребує відвідувачів. Але ось півроку тому мені запропонували дати в оренду частину Кастлю для зйомок фільму. Мене попередили, що це гріховний фільм. Але я погодився.

— Порнографія, — зітхнув Кронієн і зняв руку з плеча грішника.

— Так, — підтвердив господар замку, — мені прикро, але це мав бути саме такий фільм. Продюсерські обов'язки виконував Сендор Джон Ло, якого Лівенфорд рекомендував як професіонала європейського рівня. Актори мешкали в готельному крилі Кастлю, а для зйомок Ло обрав п'ять найбільш екзотичних залів і серед них — Море Сирен. А я настільки впав у прірву гріховну, що приходив дивитися на їхню роботу і навіть запросив двох дівчат — Мадж та Лейру — на вечерю до себе. А наступного дня побачив, що Залізне Коло зрушилось і прокляло мене.

Фарі замовк, ніби очікуючи на запитання. Кронієн мовчав.

— Я тоді ще мав надію на випадковість, на те, що, можливо, хтось відкрив скляний сейф і познущався з мене, — продовжував господар Уїнхольм-Кастлю. — Але коли я подивився на другу Машину — Латеранську, то побачив, що значок прокляття на її четвертому колі теж зрушився і вперся в ім'я Joannes, хоча раніше, як ви знаєте, вказував на родове прізвище де Ороа. А ім'я покійного Ло було Джон, тобто Іоанн…

— Ло вмер?

— Так, від запалення мозкових оболонок. Десь за тиждень після нашої вечері з дівчатами. А потім значок Латеранської Машини вп'явся у хрестильне ім'я