Спартак - Рафаелло Джованьолі

Кастор — один з двох міфічних братів-близнят, синів грецького бога Зевса (Кастор і Поллукс), які були відомі своєю дружбою.

Катапульта — метальна машина у стародавніх народів, якою кидали у ворога каміння і стріли, прості або запалювальні.

Катіліна — римський політичний діяч, який жив у І ст. до нашої ери. Відомий змовою проти консулів і Сенату. Катіліна розраховував захопити владу з допомогою народних мас. У програму Катіліни входила ліквідація боргів, що привело на його бік багатьох збіднілих аристократів. В 63 р. до нашої ери змова Катіліни була розкрита Ціцероном. Катіліна загинув під час битви з висланими проти нього військами.

Катон Молодший (95–46 pp. до нашої ери) — правнук Катона Старшого. Належав до республіканської партії, яка боролася проти Юлія Цезаря. Після того як республіканські війська були розбиті, Катон покінчив самогубством, не бажаючи бачити падіння республіки.

Катон Старший (237–149 pp. до нашої ери) — римський діяч і письменник. Відомий як людина непідкупної чесності і строгих правил. Будучи цензором, усіма засобами боровся проти розкошів, якими оточували себе знатні римляни. Був непримиренним ворогом Карфагена. Всі свої промови в Сенаті він закінчував словами: «Карфаген повинен бути зруйнований».

Квадрантарія (від квадрант — мідна монета) — жінка, яка продавалася за квадрант. Це прізвисько, за словами Ціцерона, дали римські матрони Клодії за її розпусту.

Квестори — службові особи в стародавньому Римі. Одні з них завідували державною казною у Римі, інші супроводжували полководця в поході і завідували військовою казною.

Квіріти — так називали у стародавньому Римі повноправних громадян (слово «квіріти» означає сини Квіріна, бога, якого вважали засновником Рима).

Кібела — богиня, яку шанували в Малій Азії, Греції і Римі, як матір усього живого, «велику матір».

Кімври — народ германського племені, який жив спочатку на берегах Північного моря. Кімври з'явилися вперше у східних Альпах у 113 р. до нашої ери. Вони розбили римлян, проникли в Галлію, в Іберію (Іспанію), скрізь успішно боролися з римлянами і разом із спорідненим племенем тевтонів вдерлися в Італію, але тут були розгромлені Марієм у 101 р.

Кіпріда — прізвисько грецької богині любові Афродіти (римська Венера), яке виникло від острова Кіпру, що вважався місцем її перебування.

Кір (558–529 pp. до нашої ери) — цар Персії. Засновник староперсидського царства. Підкорив Вавілон, Мідію, Лідію і багато держав малоазіатських греків.

Клепсидра — водяний годинник, зроблений на зразок піскового; ним користувалися в старі часи.

Клієнт — див. патрон.

Когорта — в римській армії загін війська з 500 чоловік. Десять когорт складали легіон.

Коміції — народні збори в стародавньому Римі, що обговорювали нові закони і обирали службових осіб.

Консул — вища службова особа в Римській республіці. Звичайно обирали двох консулів, спочатку виключно з патриціїв, на один рік. Політична і військова влада консула відповідала царській, але згодом була обмежена.

Контубернал — ад'ютант, ординарець.

Красс Марк Ліціній (115— 53 pp. до нашої ери) — римський політичний діяч. Був прибічником Сулли, нажив величезні достатки грабунком майна страчених і висланих при Суллі громадян. У 71 р. йому, вдалося придушити повстання Спартака. Двічі обирався в консули. В 60 р. утворив з Помпеєм і- Цезарем перший тріумвірат (політичний союз трьох осіб) з метою захопити і розділити між собою державну владу. В 53 р. був убитий в Азії під час походу проти парфян. Збереглися перекази, що парфянський цар наказав відрубати голову Крассові і налити йому в рот розплавленого золота. «Наситися, — сказав він, — цим металом, до якого ти був такий жадібний при житті».

Курія — в Римі, починаючи з епохи царів, усі патриції ділилися на розряди, або курії; кожні десять родів складали курію. Всього було ЗО курій. По куріях громадяни подавали голоси у народних зборах, кожна курія поставляла війську певну кількість піхотинців і вершників. Курією називалася також будівля, де відбувалися засідання Сенату.

Курульне крісло — почесне крісло у стародавніх римлян, на якому сиділи спочатку цар, а потім вищі службові особи.

Ланіста — учитель гладіаторів, а також власник школи гладіаторів.

Лари — римляни вірили, що душа людини не вмирає разом з тілом, а продовжує жити в домі, беручи участь у долі родини. Ці душі померлих предків називалися ларами, або манами, а також пенатами (тому що вони жили у внутрішній частині дому, по-латині «пенетралія»), Л ари вважалися покровителями родини. Під час важливих подій у житті родини (при народженні дитини, під час весілля, при від'їзді або поверненні з мандрівки) ларам приносили жертву. Не тільки кожна родина, але й кожна місцевість мала свого лара. На перехрестях стояли невеликі святилища, присвячені ларам.

Латіклава — тога білого кольору з пурпурною смугою — одяг римських сенаторів.

Лацій — область усередині Італії, населена латинянами. Рим спочатку був одним з міст Лація, але в IV ст. до нашої ери підкорив собі всю область.

Легіон — найбільша одиниця війська в стародавньому Римі — в п'ять-шість тисяч чоловік. Легіон ділився на десять когорт.

Лівій Друз — римський народний трибун; він хотів відновити закони Гракхів про наділення селян землею, про зниження цін на хліб. Він вніс також пропозицію, щоб римські союзники одержали права римських громадян. Але реформи його не були проведені, тому що Сенат виступив проти них. Друз за кілька днів до голосування його пропозицій у Сенаті був убитий.

Ліктори — почесна варта вищих службових осіб у Римі. Вони йшли попереду службових осіб, розчищаючи перед ними путь. За їхнім наказом хапали злочинців і карали їх. Знаком їхньої посади були фасції — зв'язки прутів з вкладеною всередину сокирою.

Лорарій — цирковий служитель. Лорарій (від лора — ремінь) захльостував ремінною петлею труп гладіатора і витягав його з арени.

Лукрецій Тіт Кар — знаменитий римський поет-матеріаліст, який жив у І ст. до нашої ери. Він написав велику поему «Про природу речей», в якій виклав учення філософа Епікура, послідовником якого він був.

Лукулл Луцій Ліціній — римський полководець, жив у 1 ст. до нашої ери, вів вдалі війни з Мітрідатом Понтійським. Останні десять років життя провів у своїй прекрасній віллі, де прославився марнотратством і особливо розкішними бенкетами.

Мамертінська в'язниця, або Тулліан — в'язниця у Римі, що призначалася для державних злочинців.

Манігармор — за віруваннями стародавніх германців, страшний пес, на зразок Цербера у греків, який роздирав у пеклі (Ніфльгеймі) тіла грішників.

Маніпула — назва роти у римському