Вона підкориться мені - Олена Сашина
Стас
Після келиха вина Поліна помітно розслабляється. Я постарався переконати її що це звичайний вечір. Але не для мене. Це справжнісіньке побачення, про яке я давно мріяв з цією дівчиною. І я хотів би про це відкрито заявити, але боюсь у такому разі Поліна точно від мене втече.
Поліна... Яка вона гарна сьогодні. Як завжди елегантна, охайна, аристократична. По її поведінці помітно, що вона вміє поводитись у подібних закладах. Хто б сумнівався.
Прошу офіціанта повторити вино. Не хочу, щоб цей вечір закінчувався. Дивно, але зараз ми з Поліною спілкуємося невимушено. Вона сховала всі свої голки і знову виглядає затишною та домашньою. Ні. Рідною!
Що ж ти робиш зі мною, Поліно? Це і є той самий заборонений плід, який неймовірно солодкий? Хочу його скуштувати. За легендою, це приведе мене до вигнання з раю. А я впевнений, що навпаки, одразу ж туди потраплю.
Через годину нашого святкування у залі з'являються музиканти. Цей ресторан славиться цікавими вечорами із гарною живою музикою. Я не випадково його обрав, хотів справити на Поліну враження.
Зігравши пару композицій, музиканти заводять повільну романтичну мелодію. Встаю з місця і підходжу до Полін. Простягаю їй руку та запрошую на танець. Але я не чекаю на її згоду. Поки в її голові тривають роздуми “за” і “проти”, сам беру її за руку і тягну на себе, змушуючи підвестися зі стільця. Забираю з рук келих, ставлю на стіл та веду дівчину до центру зали.
Поліна йде невпевнено. Вагається. Сумніви її долають. Сумніви в правильності своїх дій, бо бачу, що вона теж до мене не байдужа. Але дівчина боїться своїх почуттів, шалено боїться! Впевнений, усьому перешкода — Льошка, мудак Льошка, який не вартий цього дорогоцінного каменю.
Іду поряд, кладу руку їй на талію, підбадьорюючи. Зупиняємося в центрі танцполу, притягую дівчину ближче до себе. Беру її ніжну руку у свою долоню. Мені хочеться її тримати. Зараз можна. Ці дотики безцінні. Ми такі близькі один до одного і такі далекі…
Жадібно розглядаю її обличчя. Гарненьке личко, лисячі оченята, апетитні губки з матовою бордовою помадою. Бажана.
Губи так і тягнуть до себе. Хочеться до них доторкнутися. Провести пальцями, розмазуючи помаду. Припасти до них своїми губами. Відчути в роті їхню м'якість і солодкість.
Облизую свої губи, намагаючись триматися.
Дивлюся на реакцію дівчини на нашу близькість. Уп’ялася поглядом у моє плече. Поводиться несміливо. Занадто несміливо для Поліни. Але танцює. Мені подобається її покірність. Ох, як подобається. Так подобається, що боюся зірватися. Хочеться більшого.
Сам не помічаю, як притягую Поліну ближче. Притискаюся сильніше. Зариваюся носом у її волосся. Вдихаю солодкий аромат ванілі з шоколадом. Наші голови торкаються. Погладжую своїм чолом її скроню, поступово розвертаючись все більше до обличчя дівчини. Я вже дихаю їй у щоку, намагаючись себе стримати. Але хіба можна триматися поряд з такою шикарною дівчиною?
Веду руку з її талії вище, чітко відчуваючи під пальцями всі жіночні вигини тіла. Зупиняюся на шиї та плавно веду долонею до потилиці. Мої губи вже біля губ дівчини. Повільний танець підливає збудження у кров. Навколо нас панує напруга.
Роблю паузу. Поліна насторожено дивиться в очі. Нервово дихає. Але не усувається.
Сміливо відкриваю рота і акуратно чіпляю пухкі бордові губки. Ммм, довгоочікуваний поцілунок. Реакції нема. Не відштовхнула – вже добре. Захоплюю верхню губу, плавно переходжу на нижню. Цілую, ледь торкаючись, майже невагомо. Злегка натискаю на потилицю, побоючись, що відсторониться.
Тримаю себе в руках, повністю контролюю процес, намагаюся не злетіти з котушок.
Поліна просто стоїть і не висловлює свої емоції…
Рідна моя, давай, не вередуй. Я знаю, що теж подобаюся тобі.
Але реакції, як і раніше, немає.
Блядь, Поліно! Я давав тобі шанс. Тепер... Досить гратися.
Нахабно просовую язик у прочинені пухкі губки. Тепер мої рухи сильні, впевнені, з натиском. Своїми діями я всіляко показую серйозність своїх намірів. І сміливо про них заявляю. Я довго придивлявся і зрозумів, що я хочу бути з цією дівчиною.
Раз, два, три... і Поліна відповідає на поцілунок. Невпевнено, але цілує у відповідь.
Цей поцілунок дурманить голову. Цілую довго і пристрасно. Поліна намагається усунутись. Не дозволяю. Тисну на потилицю, ще більше притягаю за талію. І вона здається.
Блядь, я точно потрапив до раю! І тут чудово! Неймовірно прекрасно!
Цілую так, що яйця зводить. Лише поцілунок викликає в мене шалену ерекцію. Але про секс поки не може бути й мови. Я вже щасливий від того, що дівчина цілує у відповідь.
Музика закінчується і Поліна ніби приходить до тями.
Точніше, вона щойно була щира, а зараз одягає маску відчуження. Дивиться з переляком в очі, виривається з моїх обіймів і швидким кроком залишає зал.
Біжи, Поліно, біжи. Але знай, від себе не втечеш.
