💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна

Ти моя дружина - Ірина Муза

Читаємо онлайн Ти моя дружина - Ірина Муза

Роблю кроки назад, розвертаюся і з усіх ніг біжу подалі від цього побоїща. Адреналін жене мене в перед. Не знаю скільки я так бігла, поки не побачила перед собою струмок.

Чорний вовк обнюхав мене і напевно запам'ятав запах, потрібно перебратися по воді на той бік. Немає гарантії, що мені пощастить і я сховаюся від вовка, але потрібно робити все від мене залежне. Повільно заходжу у воду, течія сильна, але перебратися на інший бік зможу. Повільно ступаю, щоб не впасти, і раптом чую знову це виття. Чорний вовк! Матусі! Прискорююся і доходжу до іншого берега. Вибираюся з води і щодуху біжу вперед!

Вода хлюпає у взутті, спідниця обліпила ноги, і бігти зараз мені ще важче, але я біжу. Страх жене мене вперед.

Знову чую виття, і воно близько! Мама дорога, він біжить за мною. І струмок цей не допоміг!

Сльози біжать по щоках! Я не хочу вмирати!

Спотикаюся об гілку і падаю в низ. Ззаду чую гарчання, розвертаюся на попу і бачу перед собою ці сірі очі. Чорна шерсть така ж чорна, як зараз усе навкруги, я бачу лише його сірі очі, дивно, що він ще й як не висміхається на мене. А мене пробирає страх, я намагаюся відповзти назад, але тепер уже чую гарчання.

Він підходить ближче і, о Боже! Мама дорога! Який же він великий!

Я навіть звуку видати зараз не можу. Страх паралізував мене. Дивлюся на нього і розумію, що зараз настане мій кінець. Його величезна морда наблизилася до мого обличчя і весь цей час він активно мене обнюхував, а в мене, здається, зараз серце зупинитися!

Ну чому я не можу зараз втратити свідомість?

Хотіла спробувати відповзти, але знову почула гарчання, може він мене не одразу вб'є, і я зможу від нього втекти?

А вовк тим часом підходив дедалі ближче, впала спиною на траву, коли ця махина стала наді мною. Матусі, зараз це станеться!

Він ще якийсь час мене обнюхував, а потім, з невідомої мені причини, став бурчати. Нахилився до моєї шиї, а в мене душа пішла в п'яти, але замість гострих зубів у своїй шиї мене лизнули.

Лизнули ще раз, і цей вовк завив. Потім його язик знову лизнув область між плечем і шиєю, мені все одно було страшно до мурашок. Єдине чого я не розуміла, було те, чому він так зволікає. Як то кажуть, очікування смерті гірше за саму смерть!

Але знову повторив свої дії і цього разу сірі очі подивилися точно в мої. Мені навіть здавалося, що було це усвідомлено. Це дезорієнтувало мене. Я не розуміла, що відбувається, і тим більше не очікувала, що вовк піде далі. Він знову лизнув шию і став опускатися нижче. Заніс наді мною свою величезну лапу, і я вже думала, що ось він кінець, але замість цього він підчепив пазуром мою кофту і розірвав її. Я залишилася в одному ліфчику. Сірі очі знову втупилися в мої, немов перевіряючи реакцію, я тут же прикрила рукою груди.

Це знову не сподобалося вовку, він гарчав доти, доки я не прибрала руку. Шорсткий язик лизнув плече й опустився на груди, я скрикнула, не подобається мені те, куди все це рухається. В обурення пробувала ще раз відповзти від вовка, і коли мої ноги опинилися в області його морди він поклав свою пазуристу лапу мені на ногу. Я тут же завмерла. Дивно як це він ще мене не подряпав?

Я знову скрикнула від обурення, коли морда тварини повільно уткнулася мені між ніг. Ще й заурчала.

- Ти чого надумав, тварино? - обурено скрикнула я і знову спробувала відповзти від нього подалі, але цього разу Вовк страхітливо заричав так, що рухатися далі мені одразу ж перехотілося.

Він знову заніс наді мною свою пазуристу лапу і цього разу розірвав на мені ліфчик, потім опустився до живота і, підчепивши мою спідницю, повільно розпоров її на дві частини, я залишилася в самих трусиках. Боже! Навіть не знаю, що зараз гірше, померти чи бути зґвалтованою таким звіром. Це взагалі як? Звідки у вовка такі думки взагалі? Це неправильно! Не правильно!

- Ні! - вигукнула я і, піднявшись на ноги, спробувала втекти, прикриваючи рукою груди.

Вовк знову завив і наздогнав мене за частки секунди, штовхнув мене лапою, і я полетіла на землю. Знову перевернулася на попу і тепер уже побачила цей страшний оскал. Вовк зло гарчав і повільно наступав на мене. Я знову позадкувала назад, але цим лише більше його розлютила. Він ще голосніше загарчав і за частки секунди опинився наді мною. Лапою притиснув мене до землі, вискалив свої зуби, немов наказуючи більше не рухатися.

А в мене знову мурашки поповзли по спині. Він знову нагнав на мене страху. Я боялася поворухнутися. Рукою все ще прикривала груди і весь цей час чула його страхітливе гарчання. Прибрала руку з грудей, і воно припинилося. Матусю люба, мені якийсь неправильний вовк попався.

А вовк тим часом ще раз принюхався до мене і цього разу лизнув мій сосок. Боже, це справді зі мною відбувається?

Він заурчав і знову лизнув сосок. Я вся стиснулася, боялася поворухнутися. Але й те, що відбувається, в жодні ворота вже не влазило. Знову скрикнула і спробувала відповзти, коли кігтем він порвав останню річ на мені і хотів лизнути мене там!

- Ні! - у паніці закричала я і знову хотіла відповзти. Цього разу я відчула на своєму стегні болючий укол, Вовк подряпав мене кігтем, знову страхітливо загарчав і болісно притиснув мене лапою до землі.

Він продовжував гарчати, а я тим часом з усієї сили стиснула ноги, не хочу думати, що буде далі...

Лапа вовка продовжувала притискати мене до землі, а його мокрий ніс ткнувся мені в живіт. Він знову гаркнув і цього разу знову показав мені свій страхітливий оскал.

- Ні! Будь ласка! - зі сльозами на очах просила я тварину, слабо вірячи в те, що вона мене розуміє. Але навіть якщо воно мене зрозуміло, то прислухатися до мого прохання воно явно не збиралося.

І тут я відчула, як на лапі, що притискала мене, почали з'являтися нігті, вони ще не заподіяли мені шкоди, але це була явно погроза з його боку.

- О, Боже! - сказала я в голос і, не вірячи в те, що відбувається, розвела трохи ноги вбік. Грізне гарчання тут же припинилося, даючи зрозуміти, що саме цього тварина і хотіла. А мені стало ніяково, коли я відчула тепле дихання вовка у своїй промежині, він знову взявся нюхати мене там, мені було моторошно незручно, соромно, як ще описати те, що я відчувала, не знаю. Стало тільки гірше, коли мокрий шорсткий язик лизнув мене там!

Відгуки про книгу Ти моя дружина - Ірина Муза (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: