Ти моя дружина - Ірина Муза
Ендер знову відштовхнув Аманду, зло гаркнув.
- Щоб я не відчував до тебе раніше, цього більше немає, Амандо! Я навіть тих почуттів не пам'ятаю. Я думаю тільки про Ліліан зараз, і тільки її хочу! Скажу тобі прямо, якщо вже ти прийшла. Я хочу, щоб ми зараз усе одне для одного прояснили... Я більше не відчуваю тебе тут! - приклав він долоньку до своїх грудей, - І не пам'ятаю, що відчував тоді! Тут з'являється Ліліан! Я все більше відчуваю її! Тому... Я не бачу сенсу в наших зустрічах! Мені шкода, справді шкода, що ти відчуваєш до мене щось, але всі перевертні знають, що, коли з'являється пара, нікого головнішого для вовка більше не буде... Ти знала на що йшла, Амандо. Це сталося зі мною! Я зустрів свою пару! Мій вовк хоче тільки її, і ніколи не прийме іншу вовчицю!
- Ти все кажеш, що твій вовк прийняв, твій вовк зробив... але не ти ж! Не ти ставив їй мітку, а вовк!
- Ти ніби не чуєш мене, Амандо!
- Якщо вона житиме за вовчим законом, тоді я вимагатиму права вовка! - не знаю, що це означає, але Ендера ці слова розлютили. Він знову гаркнув і стиснув кулаки.
- Ти не зробиш цього! Пара вовка не доторканна!
- Але вона й не вовк!
- Я все сказав! Хочеш, щоб я тобі наказував як Альфа? Хм?
- Не думала, що у нас до цього дійде!
- Я все сказав! І вважаю, що ми з тобою про все поговорили! Тобі вже час! - насупився він, і схрестив свої руки на грудях. Аманда пирхнула, зробила кілька кроків назад, потім розвернулася і кинулася в ліс. Тікала вона вже вовком. Ендер же, постояв ще якийсь час на місці, дивлячись у бік Аманди, що пішла, і різко повернув свій погляд на вікно, де стояла я. Я тут же сховалася за стіною і не думаю, що він мене побачив.
Як би там не було, зроблю вигляд, що я нічого цього не чула і не знаю. Лягу спати.
Почуття після почутого в мене двоякі. Мені не подобалося те, що Аманда його торкалася, мені не подобалося те, що вони два роки були коханцями, і все дійшло в них до того, що Ендер навіть мітку думав їй поставити.
Зовсім трохи було шкода Аманду, як жінку... ось так живеш із чоловіком, будуєш плани на майбутнє, закохуєшся, а потім з'являється пара, і цей чоловік більше не твій...
Усю жалість усередині мене ніби хтось вбиває, ця істота, що всередині мене, сприймає Аманду як суперницю, і я все більше злюся, згадуючи, як Ендер дозволяв цій Аманді себе торкатися! Може це й правда, не повинно бути в мене до неї жалості. Я ще не знаю на що здатні такі жінки як ця Аманда.
У ванній зашуміла вода, от чорт. За своїми роздумами навіть не почула, як до кімнати повернувся Ендер. Як пройшов повз ліжко у ванну. Схоже, поки що мій слух і запах працює як у вовка, тільки коли я цього захочу.
Навіть трохи рада тому, що Ендер вирішив прийняти душ, не хочу чути на ньому запах іншої! Чомусь ці думки лише розлютили мене.
Змусила себе заспокоїтися, якщо Ендер мене все краще відчуває, то йому краще не знати, що я не сплю. Спробувала заспокоїтися і розслабитися. У мене вийшло, я навіть почала провалюватися в сон, коли відчула, як ліжко біля мене прогнулося і поруч я відчула сильний запах хвої, тепло, яке виходило від чоловіка, потім Ендер присунувся до мене ближче.
