Похід українських армій на Київ-Одесу 1919 - Микола Капустянський

Телеграма ч.2161/К з 11.VІІІ.1919 р.

Отаманові Божкові. «Попереджаю вас, що коли ви будете робити перешкоди роззброюванню 2-ї пішої дивізії, то будете притягнуті до відповідальности, як за невиконання наказу Н-ка й покарані за законами воєнного часу». В.Тютюнник.

Відкритий лист козаків Запорізької Січі до Головного Отамана

Батькові Головному Отаманові Петлюрі. – Відкритий лист.

«Ми, козаки «Запорізької Січі», почувши, що Штаб Дієвої армії, будучи непоінформованим у ділах «Запорізької Січі» і під впливом брехні старшин «Запорізької Січі», котрим розкрутилась гайка і котрі повтікали з фронту, занімаються дезертирством та переводять народні гроші в тилу, тоді, коли ми кладемо свої голови на фронті – покушається на старинні права Запорізької Січі і вмісто любимого Батька Січі Божка, нас зорганізувавшого і нами вибраного – призначає нам в отамани яку-то невідому людину, а начальником Штабу та старшинами Штабу призначає іменно цих людей, котрі повтікали з фронту і нашого довір'я ніколи заслужити не можуть, самим категоричним способом проти цього протестуємо і ніколи на це згодитися не можемо. – Ми, Запорожці, ніколи не можемо згодитись на те, щоби нами командувала людина, призначена, а не нами вибрана по Запорізькому звичаю. Коли у нас і були які небуть нелади, то не винуват Батько Божко, а винуват Штаб Дієвої армії, котрий не дав можливости із маси зробити дісціпліновану спаяну частину. Ці нелади тепер налагодились і як би не саботаж і дезертирство трусливих старшин, то Запорізька Січ була би самою сильною і дісціплінованою частиною Української армії. – Все таки під проводом Батька Божка, котрому ми дуже віримо, як щирому українцеві і борцю за права трудового народу і котрого ми безмірно любимо, все таки під його проводом ми заняли ряд укріплених большевиками пунктів і розігнали далеко переважаючі нас сили противника. Ми, козаки Запорізької Січі, заявляємо, що усунення від нас нашого Батька, потягне за собою дуже не бажані наслідки, особливо тепер, коли успішно наступаємо, а через те просимо Вас, Батьку Головний Отамане, негайно розглянути нашу справу і не допустити до порушення прав Запорізької Січі, а ми в свою чергу обіцяємо під Вашим проводом виконати все, що буде потрібне для добра Української Народньої Республіки. Козаки Запорізької Січі.

Телеграма Комкора 2 Гал. ч.оп.2854 з 13.VІІІ.1919 р.

Частини 7-ої Галицької бригади зайняли Остропіль після упертого вуличного бою, а решта частин стоять в районі Баглай-Ладичі; 4-та й 21-ша бригади в районі Жеребки-Кузьмин-Циценівка. Група СС у районі Заставки-Кульчини-Грицики-Карчівка. Ворог зайняв Старокостянтинів кількома сотнями з кулеметами та гарматами. Група СС. Ворог повів наступ на Волицю-Польову й примусив кінноту відійти до с. Колки. Спробу наступу ворога на Малинки та Кульчини – відбито. Під натиском ворога частини СС залишили с. Лагодинці. В групі брак гарматних набоїв.

Телеграма ч.2171/К з 3.VІІІ.1919 р.

Комгрупи Волинської, копія Начвікоресп. Наказую Волинській групі негайно пересунутися залізницею до ст. Жмеринка й скупчитися в районі Ворошилівка, Потік, Жуківці, Маянів. Про час вируху донести.

Телеграми: ч.оп.4751/2 ч.оп.4751

3-й Галицький корпус в постійних боях з ворогом: 2-га бригада досягла Мал. Чорнятин, Котюжинці й 8-ма бригада до Курави. 1-й Галицький корпус: 9-та бригада захопила Калинівку, але зазнала тяжких утрат. 9-та бригада посувається до Мончинець, 10-та бригада – Туча, 6-та бригада до Крижанівки, 5-та бригада до Уланова-Рильське. 3-й корпус має перейти другою бригадою до Михалина, 8-ю бригадою – Леонардівки-Лопатина, 14-та бригада залишилася в армійському запасі в Вінниці.

Телеграма ч.4812 НК ГА

3-й Галицький корпус з бою зайняв місто Козятин; ворог зазнав непомірно кривавих утрат. Бригада 1-го Галицького корпусу відкинула ворога у Райгород. Сьогодні ночують: 3-й корпус – Козятин, 1-й корпус – 2 бриг. в Махнівці й 2. Бриг. Райгород-Фрідрове. 19 серпня починається наступ спільними силами на Бердичів. 2-й корпус одержав наказ ударити на Житомир.

Телеграма ч.2118/К з 21.VІІІ.1919 р.

Командарм Наддніпрянської, одержавши відомості про появлення Денікінських відділів, запитав Штаб Головного Отамана, зазначивши: «З свого боку гадаю необхідним негайне вирішення цього гострого питання, бо ворожі сутички з військами Денікіна доведуть до зруйнування антибольшевицького фронту і взагалі дадуть дуже небажані наслідки для української справи». В.Тютюнник.

Пропозиція Штабу Дієвої Армії з 22.VІІІ.1919 р.

До 9-ї години на правому фланзі 3-ї дивізії спокійно, на лівому гарматна стрілянина. В 11-й годині Штадарм пропонував Начдив 3-ї надіслати до ворога парляментарів з метою пропонувати йому здачу всіх ворожих сил Бірзульського напрямку з огляду на те, що зараз наше становище таке: наші частини підходять до Коростеня, захопили Житомир і підходять до Коростишева, Козятина, Сквири. Становище ворога таке, що вся група ворожих військ району на схід від лінії Вапнярка-Квіткове-Черкаси на Дніпрі замкнута й не має більше виходу. Начдив 3-ї з приводу цього надіслав радіом телеграму до ворога Одеського району з пропозицією скласти зброю й перейти на наш бік, бо їх з усіх боків оточено й коли їх припруть до Чорного моря, тоді їм прийдеться гірше.

Наказ Штабу Головного Отамана ч.оп.150 – 1919 р.

Наказано Штабом Головного Отамана 14-ту бригаду негайно перевезти з Вінниці до Жмеринки.

Телеграма ч.001019, з 23.VІІІ.1919 р.

Сьогодні одержано відомості від нашої делегації: Денікінці пропонували розмежуючу лінію через Мокру-Калигірку-роз'їзд Кисилївка-Ольшана-Корсунь. Ю.Тютюнник запропонував таку лінію: роз'їзд Мар'янівка, В'язовок, Городище. Панцерним потягам наказав держати Шполу в своіх руках.

Телеграма Штабу Головного Отамана ч.135, з 22.VІІІ.1919 р.

В розмові п. отамана В.Тютюнника зі мною