Похід українських армій на Київ-Одесу 1919 - Микола Капустянський
Замість того, щоб бодай частиною своїх сил переслідувати наше змучене військо, большевики висувають заслону па Ярмолинці, швидко роблять перегрупування й утворюють новий фронт на захід для прикриття Ярмолинець-Проскурова. Червоні на підводах перевозять через Городок на захід спід Ярмолинець частини Таращанської бригади. В район Проскурова, крім богунівської бригади, що там лишилася, скупчують іще й Волинську червону бригаду. Таким чином утворюється сильний фронт на захід, слабенька заслона на південь.
На мою думку, червоне командування не мало жодного права не реагувати на радикальну зміну ситуації, викликану появою нового, значного чинника в вигляді Галицької армії. Большевики мали повну підставу чекати переходу через Збруч у районі Війтівці-Гусятин цілої групи слідом за своїм авангардом – 5-ою бригадою.
Пхатися на південь у лантух між Запорожцями й Галицькою армією, маючи перед фронтом сильну групу СС, яка добре далася червоним в знаки в другий період Проскурівськоі операції – було для большевиків більш ніж небезпечно. На це не відважилися й такі авантурники (ризиканти) в політиці й стратегії, як большевики.
Проте, коли б червоні були так докладно поінформовані про ситуацію, як оце зараз ми (бо знаємо і сили ворожі й наміри) і коли б натиснули вони енергійно на Городок і далі на південь, принаймні однією бригадою піхоти з кінним полком, то можливо припустити, що вже 10.VІІ. Кам'янець міг би впасти до рук червоних.[33]
Це наочний приклад того, як легко критикувати вождів і розбирати операції, сидячи спокійно на канапці й маючи перед очима всі дані про ворогів, і як важко схвалити рішення начальникам і їхнім штабам на полі бою за не зовсім з'ясованих обставин, що завжди трапляється на війні.
2. Жмеринська совєтська група 8.VІІ легко вибиває Божка із Жмеринки і, закріпившися в цьому вузлі, починає просуватися на Бар; погрожуючи напрямкові Єлтушків-Нова Ушиця. Божка червоні майже не переслідують, направивши на Котюжани тільки невеличкий відділ із бронєпотягом. Також із Жмеринської групи большевики надсилають через Деражню на Проскурівський напрямок цілий полк. Таких заходів уживають червоні з приводу загрозливої для них ситуації в напрямку Волочиськ-Проскурів.
На фронті проти Удовиченка 45 дивізія задовольняється звільненням від наших військ залізниці Вапнярка-Рахни і не йде в атаку проти 3-ї дивізії, а скупчує свої резерви, щоб, нарешті, розрахуватися із своїм грізним ворогом. І правда, обережність 45-ї дивізії мала рацію, як побачимо далі.
Розпорядження і пляни ШДА і НК ГА.
Наближення ГА до Збруча припало на найкритичніший момент на Кам'янецькому напрямку. Командування вирішує, до переходу головних сил ГА, активно боронити підступи до Кам'янця. Для співділання використати хоч би дві бригади галичан, що мусіли натискати у найболючіше для ворога місце – Чорний Острів-Проскурів.
Наддніпрянські частини в той же час повинні були, як перший етап, вийти на рубіж Ярмолинці-Городок, і далі вже на Проскурів.
Коли б цього було додержано, навіть якби пляни почато виконувати хоч би частково, і та галицька бригада, що скупчувалася біля Сатанова, почала б свій рух бодай 10.VІІ, то вже 11-го це уможливило б Запорожцям захопити Ярмолинці, а галицьким частинам через Фельштин ще 11-го ж подати руку 5-й Галицькій бригаді. Далі, невеличка активність з боку СС і Волинців, навіть сильна розвідка й наскок їхньої кінноти при наступі Запорожців, спричинилися б до відвороту червоних на північ, або оточення нами їхнїх частин.
Одначе, цього не сталося.
Галицька армія, не додержавши своєї обіцянки, повела наступ – правда, енергійний, тільки 5-ю бригадою, яка вже 10.VІІ обсадила Чорний Острів. Біля Гусятина рух почався тільки 11-12-го.
У Наддніпрянців – замість наступу, або, принаймні, залишення своїх частин на фронті Купин-Франпіль, дальший відворот групи СС і Волинської. А тому у Запорожців – тільки бойова розвідка й скупчення ближче до Ярмолинець.
Все ж натиск однієї 5-і Галицької бригади та напівактивна діяльність Запорожців зупиняють просування червоних на 5 діб. Виграш часу мав для нас першорядне значення. Більшість наших частин мали можливість відпочити морально й фізично, а галичани встигли підтягти до Збруча свіжі частини.
Ситуація значно покращала.
Отже, план був доцільний і влучний, і тільки вагання НК ГА та моральний стан наддніпрянських частин на Кам'янецькому напрямку і пасивність галичан біля Гусятина, заважили виконати його цілком. Все ж ми на деякий час вирвали ініціятиву з рук ворога; замісць наступу й переслідування, червоні переходять до оборони.
Акції груп і дивізій. Сх. ч. 2.
Без сумніву, рух 5-ї Галицької бригади спричинився до затримки большевицького наступу та врятував Кам'янецьку групу від тяжкого, маиже катастрофічного стану. Не так сила цієї незначної складом бригади, як напрямок її удару занепокоїв большевиків і підвищив дух Запорожців. Цей факт яскраво підкреслює те, що на війні грає величевну ролю моральний чинник і маневр, несподіванка для ворога з флангу й погроза запіллю, і це є гірше за сильну баталію на фронті.
Правда, вже 13.VІІ стало відомо, що 5 Галицьку бригаду, під час її відвороту, розбили большевики, а проте, хоч вона, силою обставин, і стала жертвою, та це виправдалося значними компенсаціями на Кам'янецькому напрямку, а, значить, і на Галицькому, бо було вбережено відповідний терен для розміщення ГА. Не підтримання 5-ї Галицької бригади тією бригадою, що була коло Гусятина, або якоюсь іншою галицькою частиною, на мою думку, пояснюється тими настроями, які в цей час захопили НК ГА й диктатора Петрушевича, та ситуацією на Польсько-Галицькому
