Любомир Гузар. Хочу бути Людиною - Катерина Щоткіна

11. Хіротонія (єпископські свячення) о. Степана Чміля, Селезіяни Святого Івана Боско, УГКЦ: Із рукописних споминів о. митр. Івана Музички. — [Електронний ресурс].

Літургія (грец. служіння, спільна справа) — богослужіння з приношенням Святих Дарів.

Редемптористи (від лат. redemptor — відкупитель) — конгрегація (Згромадження Найсвятішого Відкупителя), заснована для проповідницьких місій і духовного служіння серед низів суспільства.

Новіціат (від лат. noviciatus, novitiatus — новий, недосвідчений) — у католицькій церкві період послуху, тобто випробування вступників до чернечого ордену.

Емерит (грец. «наглядач» і лат. emeritus— заслужений, старий) — католицький або протестантський єпископ, який через похилий вік звільнений від виконання щоденних обов’язків. Він більше не виконує адміністративне керування, проте зберігає право на звершення таїнств.

Ліценціат (лат. licenciatus — «має право») — науковий ступінь, який дає право викладати певні курси на університетському рівні.

Парохія (грец.) — те саме, що й парафія; нижча церковно-адміністративна організація у християнських церквах, що об’єднує вірян, яких обслуговують служителі одного храму.

Екуменізм (грец. буквально означає «заселений світ») — ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.

Дієцезія (лат. dioecesis — управління) — церковна адміністративно-територіальна одиниця під керівництвом єпископа в католицькій церкві. Аналог єпархії у православній церкві.

Курія (лат. сuria) — у ­Ватикані це сукупність центральних установ для управління католицькою церквою.

Студити — монахи східної церкви, які живуть за правилом святого Теодора — ігумена монастиря, заснованого в V столітті патрицієм Студіос у Константинополі.

Бенедиктинці — найстарший чернечий орден Римо-католицької церкви, заснований святим Бенедиктом Нурсійським близько 529 р. у Монте-Кассіно (Італія). Їхній девіз: «Молись і працюй».

Секулярний — світський, нерелігійний.

Хіротонія (від. гр. «рука» и «покладаю»; рукоположення, висвячення) — християнський обряд, під час якого відбувається таїнство поставлення у священнослужителі.

Конклав (від лат. con claudere — замикати разом) — збори, на яких кардинали-виборці, кожен із яких теоретично має шанси бути обраним, обирають папу римського.

Клір (грец. жереб) — узагальнена назва священнослужителів у християнській церкві, на відміну від мирян.

Коад’ютор — у католицькій церкві титулярний єпископ, що призначається у певну єпархію для допомоги єпархіальному єпископові у здійсненні його єпископських функцій і має право успадкування єпископського престолу, коли той він стане вакантним.

Екзарх (грец.) — у церковній православній і східнокатолицькій ієрархії титул глави церковного округу.