Планета Pixar - Лоуренс Леві

— Давай для початку зустрінемося з ними, — запропонував я. — Тоді ми зрозуміємо, наскільки вони зацікавилися.

Керівники відділень обох банків у Кремнієвій долині виявилися дуже різними. Френк Кваттрон, який представляв Morgan Stanley, був, імовірно, найбільш знаним інвестиційним банкіром у Кремнієвій долині. Він мав репутацію легендарної, непересічної особистості — зухвалий, компанійський, на додачу його було складно чимось вразити, а проте годі було шукати відданішого борця, якщо вже він опинився на твоєму боці. Френк був високим, кремезним, мав густі вуса й заразливу усмішку. Коли він заходив до кімнати, то цілком заповнював її собою. Банкір був залучений до виведення на публічний продаж акцій багатьох потужних технологічних компаній — усі прагнули привернути його увагу. Саме Френк узяв на себе роль провідного банкіра під час IPO компанії Netscape — найяскравішої IPO року, принаймні на той час.

Ефф Мартін із Goldman Sachs здавався його дзеркальною протилежністю. Мартін був спокійний і поміркований, мав елегантні, вишукані манери. Якщо Френк Кваттрон був Диким Заходом, то Мартін — Респектабельним Сходом. Десь на десять років старший за мене, Мартін тримався приємної, легкої манери спілкування. Він справляв враження розслабленої, щирої і ввічливої людини.

Стів зробив перший дзвінок до кожного з них, щоб запросити на зустріч для знайомства з Pixar. Обоє виявили неабиякий ентузіазм. Гра розпочалася.

Ми зі Стівом підготували детально розроблений виступ — неформальну презентацію, яка показувала піксарівське бачення, бізнес-план і ризики, пов’язані з втіленням плану. По суті, ми розповідали, що збираємося в дев’яностих роках зробити те, на що спромоглася Disney у тридцятих, — відкрити нову еру анімаційного розважального продукту, втіленого завдяки принципово новому виражальному способу, і створити культові фільми та персонажів, яких обожнюватимуть у цілому світі.

Ми запланували, що на початку зустрічей із Goldman Sachs і Morgan Stanley Стів презентує бачення Pixar, а потім вступлю я, опишу нашу бізнес-стратегію — «чотири стовпи». Це приведе нас до обговорення піксарівського бізнесу, і тоді висвітлення ризиків та складнощів ляже цілком природно. Спираючись на мої попередні дискусії з Ларрі Сонсіні, ми підготувалися до обговорення ризиків.

Зустрічі пройшли без найменшої заковики. Стів фантастично впорався із завданням — буквально заворожив Кваттрона і Мартіна піксарівським потенціалом. Навряд чи можна було викликати більше ентузіазму щодо бачення й стратегії. Банкіри зрозуміли, що Pixar — далеко не типова гай-тек компанія Кремнієвої долини, і обоє сказали, що хочуть залучити своїх спеціалістів у галузі розваг із Лос-Анджелеса. Навіть обговорення ризиків Pixar минуло добре.

— Як ви думаєте, скільки часу знадобиться Pixar, щоб отримати більшу частку прибутку від фільмів? — запитав Мартін.

— Зараз ніщо не спонукає Disney переглянути умови контракту, — відповів я. — Вони цілком можуть вести відносини з нами, дотримуючись положень чинної угоди. У такому разі це триватиме, аж доки ми випустимо перші три фільми, а для цього знадобиться ще сім чи вісім років. Але якщо «Історія іграшок» стане хітом, вони можуть захотіти переглянути умови раніше, особливо коли ми будемо готові самі фінансувати свої фільми.

— А ви вже повідомили їм, що хочете переглянути контракт? — поцікавився Мартін.

— На нашу думку, зараз надто рано, — пояснив я. — Краще дочекатися, доки відбудеться прем’єра нашого першого мультфільму і доки ми матимемо кошти, яких потребуємо.

— Так-так, звісно, — погодився Мартін. — Це звучить розумно.

Маю сказати, що Стів під час цієї частини дискусії виявляв нетерплячість. Йому кортіло рухатися далі, знову спрямувати розмову до «Історії іграшок» і мрій про те, як Pixar змінить світ. Але я був певен, що хоча Кваттрон і Мартін особисто й не були глибокими знавцями індустрії розваг, вони мали в Голлівуді експертів належного рівня. Це, найімовірніше, були фахівці, які протягом усього професійного шляху аналізували показники галузі розваг. На те, щоб зрозуміти фінансові виклики виробництва повнометражного мультфільму способом комп’ютерної анімації, їм знадобиться не більше п’яти хвилин. Я прагнув переконати банкірів у тому, що ми знаємо, з чим доведеться зіткнутися — замість того, щоб виглядати в їхніх очах новачками в індустрії розваг, котрі зовсім не розуміють суті бізнесу.

Загалом ці зустрічі пройшли дуже добре, і я почував неабиякий захват від можливості працювати з Кваттроном і Мартіном.

— Їм обом дуже сподобалась історія, — захоплено повідомив Стів. — Наступного разу запросимо їх у Pixar. Думаю, вони будуть у ще більшому захваті.

Щодо цього я навіть не сумнівався. Гра пройде на нашому полі. Чимало компаній ніколи не заходили так далеко із Goldman Sachs і Morgan Stanley. Відвідини Pixar представниками обох банків — це було неабияке досягнення.

Після надто скептичного погляду на те, чи вдасться нам узагалі вивести Pixar на публічний продаж акцій, я почав схилятися до думки, що, можливо, все складається ліпше, ніж я розраховував. За цих обставин — коли нас готувалися відвідати представники двох найпрестижніших у світі інвестиційних банків — здавалося, ми таки маємо шанс. І можна було припустити — бодай припустити — що ми працюватимемо навіть із ними обома. У такому разі ми би перевершили навіть Netscape.

12

Немає слів

Банкіри і Goldman Sachs, і Morgan Stanley з захватом поставилися до ідеї про те, щоб відвідати офіс Pixar у Пойнт-Річмонді. Зустрічі були заплановані у форматі показу й розповіді. Жодного обговорення ризиків. Просто екскурсія по Pixar — перша можливість зазирнути за куліси компанії. Ми запланували зустрічі невдовзі після початкових переговорів із Кваттроном і Мартіном.

Було майже неможливо уявити собі, щоб відвідувач Pixar вийшов зі студії в іншому настрої, крім як повністю зачарованим. Непоказний, скромний офіс, розташований навпроти нафтопереробного заводу, виявлявся сповненим творчої магії, тож відвідини студії неодмінно перетворювалися на свято несподіванок. Тому ми були впевнені, що справимо найкраще враження на працівників обох інвестиційних банків. Перша зустріч була запланована з Кваттроном із Morgan Stanley. Він узяв із собою кількох молодших банкірів зі свого офісу.

Розпочали ми з короткої розмови в кімнаті для переговорів біля наших із Едом кабінетів — у невеликому приміщенні без вікон із довгим конференц-столом посередині й дошкою біля дверей. Стів, Ед і я зібралися там, щоб провести зустріч. Стів розпочав із короткого огляду піксарівської історії, згодом перейшов до виробництва «Історії іграшок» і до нашого бачення компанії.

— А тепер ми хотіли б провести вам екскурсію, — сказав він на завершення.

— Чудово! — відповів Кваттрон. — Ми чекали на неї з нетерпінням.

Ми розпочали з кабінету поблизу,