І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

весну, що вийшла на дорогу, Неможливо ні за що спинить!» «Джерела духу, розуму, моралі…»

До 150-річного ювілею Національної парламентської бібліотеки України

Джерела духу, розуму, моралі, Усе, що людством створено в віках, Що назавжди вкарбовано в скрижалі, Тримаєте сьогодні ви в руках. Ви завжди між минулим і майбутнім І споконвіку людям несете Те, що для них в житті є справді сутнім: Високе, мудре, щире і святе. В ваших руках свята і вічна книга — Найрозумнішій винахід творця. Це – криголам, що зла руйнує кригу, Й дух, що добром наповнює серця. І ваша праця зовсім не буденна, Ви творите суспільство і людей, Бо, як завжди, на вістрі сьогодення, Серед подій бурхливих та ідей. В ваш ювілей я голову схиляю. Ви – майбуття щасливого творці! Несуть нам щастя те, яке чекаєм, Книжки, що ви тримаєте в руці! «Пригорнувшись, за плечі обняти…»
Пригорнувшись, за плечі обняти І на вушко щось ніжне шепнути, Зрозуміти, як значить багато Буть коханою просто почутим. Заглянути у сяючі очі І побачити усміх легенький, І відчути, як щастям жіночим Під долонею тьохне серденько. Заспіває, здіймаючи груди, Щоб зірватись на ноті високій… Хай у вас, милі, все оце буде: Ніжність, пристрасть, кохання і спокій. Почуттів життєдайная сила Хай наповнює знову і знову. Вам усім, неймовірно красивим, Миру, щастя, достатку й любові. «Из окошка мне видна в небе облачном луна…»
Из окошка мне видна в небе облачном луна. Как огрызок желтый сыра однобокая она. Как-то мне и невдомек, кто ее погрызть