А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Нам собі не дарувать, Поки ще в далекій вирій Гуси щастя не летять? 4.10.2001 р. Я ВДЯЧНИЙ ВАМ Дякую вам!- відзначить мушу, Що, будучи серед вовків, Ви зберегли і честь, і душу, Й повагу щиру до батьків. Сьогодні це, немов, геройство - Місце старому уступить, То ж дай вам боже в цьому світі, Ще довго жити, жити й жить. 16.8.2005 р. СУНИЦІ Ти на мене подивилась, Ніби, казкою зіниць, Мою душу полонила Смаком зріленьких суниць. І тепер всю ніч не сплю я Із-за тих ото дрібниць, Бо віднині тільки й мрію, Як добратись до суниць. 25.2.1970 р. БРИЛА НАД ГОЛОВОЮ Скоро навалиться брила Та, що вісить в житті над кожним, Й чи ви жили, чи не жили - Від вас віднімуть душу й ложку. А тіло ніжненьке твоє Колись зрівняється з імлою, Вуалью очі затягне Й навіки станеш ти німою. Тому далеко... не ховай Ти квіточок своїх шовкових... Тільки сьогодні буду твій! Тільки сьогодні - чи ніколи. 10.6.2001 р. ЗАПРЯЖЕНИЙ ВІЛ У кожного своя доля і своя вербичка, Свій дубочок, свій кленочок і своя криничка. А у мене. А що в мене?- ні двора, ні волі... Запрягла мене держава, як вола у полі. Запрягла і наказала, щоб не зупинявся, І назад щоб вже ніколи більш не озирався. Так волом і проходив я все життя по полю, А сьогодні як вмирати - то згадав про долю. Так і всі ми, вся Вкраїна, вся моя держава Свою волю, свою долю в котрий раз проспала. То ще добре, що знайшовся бравий козаченько, Що державу розбудив він, як ліс соловейко. 24.12.2005 р. ЯКЩО ТИ ТОВАРИШ Присв'ячую своїм друзям: Жуковському С.М., задорожному о.Г. Білову П.І. Я за друга піду хоч на кого - у бій, Бо я знаю, що друг не гукне на розбій. Я за друга піду, хай хоч тигр роздере, Бо на підлість мій друг знаю, що не піде. Я за друга піду і у воду, й вогонь, Хай хто тільки посміє зачепити його! Я за друга піду з автоматом в руках, Хай ось тільки кивне, або хай погука. А якщо він гукне, то не стану питать, Чи правий він, чи ні - а піду визволять. А якщо не піду? А якщо завагавсь? Значить, я - боягуз, або правди злякавсь! Значить, з совістю я не дружив, бо не мав. Значить, другом не був, бо я друга не мав. Значить я - сучий син, або просто - лайно. То ж чи варто мене поважать і за що? Бо як друга свого я залишив в біді?- Значить, другом не був ні йому, ні собі. А, якщо хтось і з вас зробить щось навпаки - Я не стану із вами гулять в піддавки. І хай потім мене буде мучить журба, Але другу такому буде тільки - ганьба!!! 3.6.1988 р. ПРИМА Донька в тебе, звісно, прима, Що уже і говорить, До найкращих слів всіх - рима, Тут вже нічого язвить. Але, що з красою тею Буде муж її робить, Якщо прима та невміє, Навіть, ліжко застелить? 19.3.2004 р. ФІЄСТА Своєму товаришу П.І. Йому уже восьмий. Ледь ноги тягне, А кожен день йде на роботу, Бо дома сидить його чадо земне, Сидить і викохує вроду. Дивлюсь я на батька, який з усіх сил Вмикає свого він верстата, І кров б'є у мозок мене молотком, Що жалю немає до тата.