А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Ми зупинимось назавжди, Щоб зробити старт у вись. І полинемо на крилах Не в космічну, друзі, вись, А тому сьогодні, люба, Ти цілуй і не лінуйсь. 25.6.1982 р. СИДЖУ І ЖДУ Навіщо я тебе чекаю Не знаю й досі. Зміст який? - Якщо вже вечір догоряє, І гасне Місяць золотий? Із неба зорі визирають, Немов підгледіти спішать, -Чи й справді того варт дівчина, Що хлопці всі її хотять? 9.10.1980 р. ЯКБИ ЗНИКЛА ЛЮБОВ Скоро з трави повизирають Жовті кульбаби на лугах, І зірочками запалають На клумбах, в парках, і в садках. І над бузком впадуть гірлянди: Білі, червоні, голубі, Й тоді скажу - чого ніколи Я не казав в житті - тобі. На землю падають тюльпани Гарячі, як юнача кров, Не знаю, що було б із знами, Щоб раптом зникла десь любов? 24.3.1978 р. ГУКНИ! - ПРИЙДУ Гукни! - Прийду, щоб стать твоїм, Примчусь до тебе вітром Сонця, Ввірвусь у твій душевний світ, Як грім могутній у віконце. І потім злива почуттів Буде шуміть дощем лопатим, Щоб більше я не червонів Від почуттів твоїх кирпатих. Гукни! - Прийду, щоб стать твоїм, Примчусь до тебе вітром Сонця, Ввірвусь у твій душевний світ, Як грім могутній у віконце. 22.7.1981 р. КУМ ОМАР Очі у сусідки Фросі Загорілись, ніби жар, Як з'явився на порозі Із шампанським кум Омар. Перестала зразу чхати, Біль у попереку зник, От що значить як у хату Увійде з вином мужик. 25.12.1984 р. ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ? Якось в підлітка одного Жартома я запитав: -Що таке любов?- і тут же Я в притул до нього став. Той нічуть не розгубився І на мене глянув: -Це як зразу гарно - гарно, А потім пагано. -А ти звідки про це знаєш?- Запитав його в ту ж мить. -Бо як татко зайдуть в спальню - То маман всю ніч кричить. 8.8.1984 р. ЩОБ СТАТЬ ФІЛОСОФОМ Рішив філософом я стать, Щоб якось більше світ пізнать. І хоч філософом не став - А світ я все-таки пізнав. І зрозумів, що тайни світу - В наших батьках, і в наших дітях. Бо в кого діточок немає, То звідки істину він взнає? Й кому він зможе передати Ту істину, що вчила мати? 10.11.1994 р. ЛЕГЕНДА ПРО ЧЕСТЬ Ти розквітла волошками в серці І зігріла всю душу теплом, І спустилась, немов на весельці Під моїм невеселим вікном. І, здалось, прилетіла жар-птиця Моїх мрій і юначих бажань, Як була ти колись молоденька - Граціозна, струнка, ніби лань. Я до тебе не міг підступитись, Ну куди там! - не жінка - гроза, А сьогодні ти так побіліла, Як в сусідки моєї коза. Боже-боже, що роблять з нас роки! Кожен хоче весь світ обійнять, Потім тут же береться за боки, Бо не може узяте піднять. І я теж, як і всі навіженні У чужої випрошую мить, І шукаю я в ній своє щастє, Поки жінка з сусідом...сидить. І зумій зрозуміть сьогодення, І куди ж ми із вами ідем? Ми кохаєм чужих а ті наших І всі мовчки щасливо сопем... А навколо - розмова про вірність, А навколо - розмова про честь, Тільки де вона, хто мені скаже? І