Том 10 - Леся Українка

се було не дуже приятно, бо ми з нею були мало знакомі, а гірше всього, що вона вночі спала неспокійно і лякала мене. З октября я вибралась із Чукурлара в Ялту і поселилась сама, без компанії, недалеко од моря, в оригінальному дворі, оригінальний він тим, що в ньому єсть toute une menagerie 160: баран, журавлі, пава, попугаї, коти, собаки et une menagerie qui fait la part de la menagerie 161. Перший місяць я жила au rez de chaussee 162, за стіною у мене була сусідка, що співала по вечорам циганські романси з акомпанементом гітари, а ранком сварилась з своєю служанкою так, що врешті я мусила її «сократить». З ноября стало холодно au rez de chaussee, і я перейшла au premier163, тут маю хатку кращу і вид з вікна ширше, до того, двері одчиняються в коридор, а не просто в сад, як внизу. Дома тут строяться по-софій-ському, т. е. не розщитуючи на холод. Слава богу, тепер знов потепліло, а то я вже була захопила лихорадку, чого терпіть не можу.

Щоб перебить скуку і поправить фінанси, я знайшла собі урок: учу двох «Микосів» філологічним наукам в розмірі 1-го і 2-го класу гімназії і шукаю ще занятій, та щось вони не знаходяться. Положим, може, се і краще,

бо часом я і з одним уроком з трудом справляюсь, як інший день поганий вийде. Минула зима дуже втомила мене і розвила наклонность до нервної лихорадки і голо-вокруженій. Тепер я багато поправилась, а в початку літа мені самій на себе було противно дивиться.

Стараюсь не утомлятись, їм багацько, сплю довго, гуляю часа 2—3 в день, одним словом, всіма силами стараюсь поправитись, бо мені обридло моє інвалідство. Через своє дурне здоров’я мопі мало прийшлось робить екскурсій в се літо, а се тут дуже інтересно, бо єсть багато міст, які стоїть побачити. Правда, я багато їздила по морю і на веслах, і під парусом, а се краще всяких екскурсій на конях. Тепер приходиться сидіти в Ялті і нікуди не рипатись, бо і на морі, і на горах холод і вітри. Єсть у мене план поїхати на різдво на кілька днів в Одесу до своєї товаришки Маргарити, та, здається, прийдеться від нього відказатись, бо сезон тепер поганий для морських promenades *. Розказують, що торік перед різд-вом один пароход їхав 4 дні з Ялти в Севастополь (се 5 ч. їзди), ніяк не міг знайти дороги в тумані... C’est pas gai!.. quoique, d’autre part, une sensation forte 164. Провести «святий вечор», а може, і стрінути Новий рік en ріеіпе mer, dans la brume...165 Може, се все-таки веселіше, ніж провести святки тут.

Замічаєш, як погано написаний сей лист (des vraies pattes de mouche 166), я не знаю, що сталось з моїм почерком, тільки він часами зовсім мене не слухається.

Вчора ввечері я писала convenablement167, а сьогодні просто аж самій стидно. Не знаю, чи і розбереш таку мазню.

Папа мені писав, що, може, ви всі на той рік приїдете до нас. Чи правда? От буде славно! Я до літа поправлюсь і вже не поїду в Крим, а буду з вами жить де-небудь в Гадячі або на Волині — j’ai bien merite cela 168.

Бувай здорова, треба іти гулять, по дорозі кину лирта в ящик. Цілую тебе міцно. Пиши мені. Я скучаю.

Твоя Леся

Як твоє рисувапня? Чи ходиш в школу?

Кланяйся всім, хто мене пе забув.

22 листопада 1897 р. Ялта 8/ХІ. 1898,

Ялта,. Екатерининская ул.,. д[ача] Лещинского, кв. 12

Бедненькая моя толстенькая Лидочка!

lie думай, що я хотіла prendre та revanche 169 і через те мовчала, «это случилось по случаю, случившемуся со-вершенно случайно» — joli pleonasme, quoi!170 — просто так, не писалось. За се ти не маєш права сердитись, боти знаєш.

Папа жалувався мені в листі, що з вас ніхто не писав по виїзді з Росії,-— що се значить?

Писали мені наші, ніби Л[юдмила] Мих[айлівна] хотіла прислати Зорю в Росію,— як і коли се мало статись і через що? Напиши мені про сі діла, бо, може, твоїй мамі неприятно говорить про се — вона чогось не любить сеї теми. Напиши теж, чи Л[юдмила] Михайлівна] знає про смерть Н. В. Ковалевського, певне, знає, коли не через Росію, то через Галичину, де ся звістка мусила голосно обізватись. Я нічого не писала Л. М. з поводу сього, бо для мене се дуже тяжка тема, і я не хотіла бути такою messagere de la mort171 для других, якою була для мене мимоволі тьотя Єля. Вона мені написала про со ex abrupto4, як про річ мені відому, і се мене просто мало з ума не звело. Се моя^е служити міркою, наскільки у мене менше тепер сили відпору, ніж було в Софії. Мені здавалось, що там я не тратила фізичної і моральної енергії навіть в найтяжчі часи, а тут я дійшла до такого стану, що лягала в городських скверах, сливе на вулиці, від нападів морочення голови... чистий скандал! Впрочем, так чи інакше я все-таки і тут справилась з собою і думаю, що надалі буду поводитись tout a fait comme il faut172, а то стоїть тільки дать волю своїм нервам, то так і не оглянешся, як попадеш в неврастеніки чи істерички — цур йому! Changeons de theme 173.

Чому Ваша милость не іэула ласкава привезти мені Бай-Ганю? Здається, я виразно об тім просила? A propos, що аа скандали там у вас були з поводу похорон Кон-ст[антино]ва? По нашим газетам якось не мошна було толку добратись. Здається, діло про се убійство стало в Софії такою ж cause celebre як діла Белчева і Стамбу-лова,— сторонка все-таки у вас! Бухнуть в людину з-за йутка, положить на місці, самому дременуть в гори, і слід простиг,— Гaffaire cTun instant!..2

Що там Ваня в Києві «наворожив» — наші всі очаровані ним, просто без ума від нього! Міка теж a fait