А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

забував про сон, про спокій В любу хвилину ночі й дня, Бо ви ж для нього, вибачайте, Були ще більше, як рідня. Тому за нього випить варто! Й ви не відмовите мені, Бо не було б його у мене - То й з вас ніхто б не мав рідні. 20.5.1990 р. НЕ ЗАЛИШАЙ! Коли весна іде по полю І хтось шепочеться в гаю, Не залишай мене одного, Не залишай тебе, прошу. Не залишай, бо не побачиш, Не залишай, бо украдуть - Коли весна крокує полем А в полі квіточки цвітуть. Ти, подивись, поглянь, приглянься - Скільки на полі квіточок, І всі свого чекають часу - Щоб і її... якийсь жучок. 10.6.1990 р. НЕ СЛУХАЙ МЕНЕ! В копичці із свіжого сіна Я дівчині глажу коліна, Ловлю цілу ніч губенята, Вона ж: ой, не треба, ой, мати... А ніжність викручує руки, Аби розігнать наші муки, І тихо шепочуть лілеї: -А ти притулися до неї... І бігають пальці дівчини Від шиї моєї до спини, І душу коханням лоскочуть... -Не слухай мене, що не хочу!.. І ось вона майже не дише - Аби не підслухала тиша. 2.6.1990 р. НЕ ЧІПАЙ! Ти всю ніч казала: -Не чіпай, Хай ось трохи задрімає гай, Хай приляже Місяць й звідусіль Трохи хай прикрутить свій фітіль. Хай в траві заграють цвіркуни І наповнять казкою лани, Хай засяють зорі голубі І тоді віддамся я тобі. Тільки Місяць і не думав спать, І гаї не думали дрімать, Цвіркуни притихли, мов на зло, Видно, нам обом не повезло. 26.8.1990 р. ПРОЩАЙТЕ , РОКИ - Не покорилась ти мені а я тобі - Прощайте, роки молоді. 21.6.1992 р. НЕ СПОКУШАЙ! О, жіночко, не спокушай Своєю божою красою, А краще ти відкрий той рай, Який ховаєш під фатою. На смугу всіх своїх щедрот Прошу, нікого не заманюй, Я буду сам літать в твій... порт, Бо інших я портів не знаю. Бо певен, що в твоїй душі Щедрот - яких душа бажає, Бо вірю - в твій кохання порт Ніхто, крім мене не літає. О, жіночко, не спокушай, Коли я й так тебе бажаю. А краще ти пусти в свій рай - Я в нім неспокій свій сховаю. 31.5.2003 р. МОЯ БІЛЯВКА Мені тебе сам Бог послав, Щоб я святим вогнем палав, Вогнем, що дарять небеса, Вогнем, що в ріках незгаса. Вогнем, в якім вся суть життя, Бо решта все - то тріпотня. Бо в центрі світу не машина А - жінка, мамочка, людина. Така як всі: як ти, як я, А потім - праця і сім'я. Бо, щоб не ніжність, не кохання - Навіщо б наші всі старання? Оті палаци, 'мерседеси', Ті Ялти, Сочі, ті Одеси, Оте багатство, вічна слава - Не будь тебе, моя русява?! 15.3.2004 р. ОЙ, У ЛІСІ... Ой, покайся, чоловіче, Ти куди плетешся, В ліс густий з трьома відразу, Чи ж не розчахнешся? Не послухавсь хлопець діда, /Що то вже - гаряче!/ І от сидить на купині Без штанців і плаче. Ідуть люди проз купину Й зирять, мов на зайця: -Що то там за чудо - юдо Рекламує яйця?.. -Ото, хлопче, щоб відразу З трьома не кохався, То