Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика. - П. П. Андрушко

Як зазначалось, з об'єктивної сторони перевищення влади або службових повноважень може діставати вияв (оцінюватись) у перевищенні влади або у перевищенні службових повноважень.

М.І. Мельник також вважає, що з об'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 365 КК, може вчинятися у формі: І) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. — 3-те вид., перероб. та доп. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Атіка, 2005. — С.852).

На думку М.І. Мельника, перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка, маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень, а перевищення службових повноважень — це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень; або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження; або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих.

Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень, на думку М.І. Мельника, слід розуміти як відкритий, очевидний, зрозумілий для всіх, у т. ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. Якщо з'ясується, що службова особа діяла в межах своїх службових повноважень, її дії, за наявності підстав, можуть бути розцінені як зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) (Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. — 3-тс вид., перероб. та доп. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Атіка, 2005. — С.852).

ПВСУ в абз.2 п. 4 постанови від 26 грудня 2003 р. № 15 звертає увагу судів на те, що при вирішенні питання про те, чи є вихід вчинених службовою особою дій за межі наданих їй прав або повноважень явним, суди мають враховувати, наскільки він був очевидним для службової особи і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки.

Явний — це абсолютно очевидний, зрозумілий для всіх, безсумнівний, відкритий, який не приховується, не таємний, а очевидний — неприхований, дуже помітний, безперечний (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Укад. і голов, ред. В.Т. Бусел. — К.: Ірпінь, ВТФ «Перун», 2005. — С.1645).

Відповідальність за перевищення влади або службових повноважень передбачена ст. 365 КК, згідно з якою під ним розуміється умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Законодавче формулювання (описання) ознак складу злочину перевищення влади або службових повноважень та вживаної у статті термінології викликає суттєві труднощі при визначенні їх (ознак) змісту.

Згідно з назвою статті 365 КК та диспозицією її частини першої діяння службової особи, за яке передбачена відповідальність цією статтею, може діставати вияв або у перевищенні влади, або у перевищенні службових повноважень. Тобто у формулюванні обвинувачення винної особи має бути чітко визначено, що саме перевищила службова особа — владу чи службові повноваження. Разом з тим зміст зазначених термінів у диспозиції ч. 1 ст. 365 КК законодавцем визначається однаково — це дії службової особи, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень. Відповідно до загальних правил законодавчої техніки, яких необхідно дотримуватись як при формулюванні тексту норм, так і при їх тлумаченні, мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам, а вживані у них слова (терміни) повинні вживатись у значеннях, закріплених за ними тлумачними словниками мови, на якій вони приймаються, тобто української мови (див.: Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870 (ОВУ, — 2005. — № 36. — Ст.2200); Методичні рекомендації щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки, схвалені постановою колегії Міністерства юстиції України від 21 листопада 2000 р. № 41 // Нормотворча діяльність: Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — С.219–230).

Етимологічне (семасилогічне) значення слова "влада" — право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь, а слова "повноваження" — право, надане кому-небудь для здійснення чогось. Під посадою розуміється службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків у якій-небудь установі, на підприємстві і т. ін., а під перевищенням — користування правами, повноваженнями більшою мірою, ніж дозволено за посадою, становищем (Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / Уклад, і голов, ред. В/Г. Бусел. — К.: Ірпінь, ВТФ «Перун», 2005. — С.193, 903, 1000, 1075).

Стаття 366. Службове підроблення

1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Предметом злочину, передбаченого ст. 366, є офіційні документи — належним чином оформлені акти, що засвідчують факти та події, що мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати певні правові наслідки у виді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Такі документи можуть складатися не лише службовими особами підприємств, установ, організацій