Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика. - П. П. Андрушко
3. ПВСУ в своїй постанові від 26 грудня 2003 р. № 15 роз’яснює, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:
— вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;
— вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, — за відсутності цих умов;
— вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
— вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти (див. абз. 2 П.5 постанови ПВСУ “Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" від 26 грудня 2003 р. № 15).
Для вирішення питання, чи є в діях службової особи перевищення влади або службових повноважень, необхідно з'ясувати коло її повноважень, якими вона наділена в силу закону, іншого нормативного акта або посадовими інструкціями.
Конкретні прояви перевищення влади або службових повноважень можуть бути різноманітними. Наприклад, як перевищення службових повноважень мають кваліфікуватися дії керівника державного чи комунального підприємства, установи чи організації чи керівника підприємства, установи і організації,
у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною власністю, який дав вказівку перерахувати на рахунок політичної партії значну суму коштів для фінансування її діяльності, навіть якщо ці кошти перераховані із чистого прибутку підприємства, який, згідно із його статутними документами, може використовуватись ним на власний розсуд, оскільки згідно зі ст. 15 Закону “Про політичні партії в Україні” зазначеним підприємствам, установам і організаціям заборонено фінансування політичних партій, тобто ні за яких умов такі дії не можуть бути вчинені, навіть за наявності дозволу чи розпорядження на їх вчинення вищестоящого органу державного управління. Якщо ж такі котити надані політичній партії (блоку) як фінансова (матеріальна) підтримка для здійснення ними виборчої кампанії, у разі якщо їх розмір перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати, дії зазначеного керівника підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 1591 КК за наявності усіх інших ознак передбаченого нею складу злочину.
4. Частина 1 ст. 365 передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Про поняття "істотна шкода” див. п. 6 коментаря до ст. 364.
5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується виною у формі умислу. Умисел щодо перевищення влади або службових повноважень — прямий. Щодо наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб вина може бути як у формі умислу, так і необережності.
На відміну від складу злочину зловживання владою або службовим становищем (ст. 364), мотив і мета вчинення злочину, передбаченого ст. 365, не передбачені в ній як обов'язкові його ознаки, а отже, можуть бути різними і на кваліфікацію дій винної особи не впливають, однак можуть бути враховані судом при призначенні покарання.
6. Суб'єкт злочину — спеціальний, ним може бути тільки службова особа.
Про поняття та ознаки службової особи див. главу 5 розділу І.
ПВСУ у п. 18 постанови від 26 грудня 2003 р. № 15 роз'яснив, що члени громадських формувань з охорони громадського порядку під час її здійснення мають спеціальні владні повноваження, а отже, виконують функції представників влади, а тому за наявності в їхніх діях ознак перевищення влади або службових повноважень вони притягаються до відповідальності за відповідною частиною ст. 365 КК.
7. Дії службової особи, які, крім перевищення влади або службових повноважень, містять ознаки іншого злочину, кваліфікуються за сукупністю злочинів, за винятком випадків, коли вчинення того чи іншого злочину службовою особою є конститутивною чи кваліфікуючою його ознакою, тобто коли такий злочин передбачений спеціальною нормою. Так, перевищення влади або службових повноважень, поєднане з умисним знищенням або пошкодженням чужого майна за наявності ознак, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2, 3 ст. 1941, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 352, ч. 2 ст. 378, ч. 2 чи ч. 3 ст. 399 КК, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів — за відповідними частинами зазначених статей та відповідною частиною ст. 365 КК. Якщо перевищення влади або службових повноважень виявилось в умисному знищенні або пошкодженні чужого майна без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 1941, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 352, ч. 1 ст. 378, ч. 1 ст. 399 КК), то такі дії охоплюються ст. 365 і не потребують додаткової кваліфікації (див. абз. 2 п. 14 постанови ПВСУ "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" від 26 грудня 2003 р. № 15).
8. Норма, що передбачає відповідальність за злочин, передбачений ст. 365, є загальною щодо інших (спеціальних) норм, які передбачають відповідальність за спеціальні види перевищення влади або службових повноважень (наприклад, ч. 3, 4 ст. 157, ч. 2 ст. 161, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 163, ст. 371, 373, 374, 376, 381, 387, ч. 2 ст. 397 та ін). Кваліфікація дій винної особи в цих випадках повинна здійснюватись за правилами конкуренції загальної та спеціальної норми, а саме за спеціальною нормою.
9. Кваліфікованими видами перевищення влади або службових повноважень, передбаченими ч. 2 ст. 365, є: перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось: 1) або насильством, або 2) застосуванням зброї, або 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.
Відповідальність за кваліфіковані види перевищення влади або службових повноважень настає лише за наявності всіх ознак злочину, передбачених ч. 1 ст. 365
