Співучасть у злочині - Ігор Іванович Митрофанів
ґ) оскільки такий казус у законі не передбачений, питання про її кримінальну відповідальність має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку.
22. В яких випадках під час вирішення питання про покладення кримінальної відповідальності на співучасників необхідно посилатися на частину статті 27 КК України, що вказує на їхню роль у вчиненні злочину?
а) це питання вирішується судом у кожному конкретному випадку;
б) при спільному вчиненні злочину співвиконавцями, які відповідають тільки за статтею (частиною статті) Особливої частини КК;
в) при кваліфікації діянь організатора, підбурювача і пособника, за винятком випадків, коли вони одночасно були співвиконавцями злочину;
г) завжди при кваліфікації діянь організатора, підбурювача і пособника;
ґ) в усіх випадках.
23. Співвиконавець злочину — це:
а) виконавець, який безпосередньо бере участь у вчиненні злочину разом з іншими особами;
б) виконавець, який виконав об’єктивну сторону злочину, за умови, що у вчиненні злочину, крім нього, беруть участь й інші співучасники;
в) будь-хто із співучасників при вчиненні злочину виконавцем;
г) будь-яка особа, яка брала участь у вчиненні злочину, незалежно від виконуваної нею ролі у цьому злочині;
ґ) той, кого визначить для цієї ролі організатор злочину.
24. У ч. 1 ст. 303 КК України, що встановлює покарання за втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, йдеться про дії:
а) організатора злочину, тому що це організаційні дії;
б) підбурювача злочину, тому що це ознаки підбурювання;
в) пособника злочину, оскільки у цьому випадку йдеться про допомогу особам у зайнятті проституцією;
г) виконавця злочину, тому що тут описана об’єктивна сторона злочину;
ґ) організатора злочину, який створює організовану групу і який буде нести відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 30 КК України.
25. Ознаками організованої групи є:
а) спільне вчинення злочину, наявність трьох або більше виконавців, наявність попередньої змови;
б) спільне вчинення злочину, наявність трьох або більше осіб, завчасна домовленість про спільне вчинення злочину, стійкість групи, розподіл функцій учасників групи;
в) спільне вчинення злочинів, наявність трьох або більше осіб, попередня зорганізованість в об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, стійкість групи, розподіл функцій учасників групи, взаємна поінформованість про план дії групи;
г) спільне вчинення злочинів, наявність трьох або більше осіб, згуртованість організованої групи, мета — вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, об’єднання організованих груп, створених із тією ж метою;
ґ) головна ознака — це озброєність хоча б одного із членів групи.
26. «… Особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети» — це:
а) замовник злочину;
б) пособник злочину;
в) виконавець злочину;
г) організатор злочину;
ґ) підбурювач злочину.
27. Які обставини беруться до уваги під час призначення покарання співучасникам злочину відповідно до чинного КК України?
а) характер участі кожного із співучасників у вчиненні злочину;
б) попередня злочинна діяльність;
в) ступінь антисоціальності особи;
г) ступінь участі у вчиненні злочину;
ґ) ступінь тяжкості вчиненого злочину;
д) форма співучасті у злочині.
28. Як вирішити питання про відповідальність інших співучасників злочину, якщо виконавцю не вдалося довести злочин до кінця з незалежних від нього причин?
а) вони підлягають кримінальній відповідальності за готування до злочину чи замах на злочин;
б) вони підлягають кримінальній відповідальності як за закінчений злочин;
в) усі співучасники звільняються від кримінальної відповідальності;
г) інші співучасники звільняються від кримінальної відповідальності;
ґ) оскільки такий казус у законі не передбачений, питання має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку.
29. «Особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням…» — це:
а) замовник злочину;
б) пособник злочину;
в) виконавець злочину;
г) організатор злочину;
ґ) суб’єкт злочину.
30. «Чи можлива співучасть при вчиненні необережного злочину?
а) співучасть можлива при вчиненні будь-якого, у тому числі й необережного, злочину;
б) ні, тому що в законі про кримінальну відповідальність чітко визначено поняття співучасті щодо умисного злочину;
в) можлива, якщо у діях співучасників немає умислу;
г) можлива щодо дій пособника чи підбурювача;
ґ) усе залежить від волі організатора злочину, від того, які ролі він відведе іншим співучасникам.
31. Якщо захоплення заручників вчинене організованою групою (ч. 2 ст. 147 КК України), то вчинене кожним із учасників цієї групи повинно кваліфікуватися як дії:
а) організатора або виконавця, залежно від його «внеску» у злочин;
б) співвиконавців злочину незалежно від їхньої ролі під час вчинення злочину;
в) залежно від ролі, що виконується, з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України;
г) виконавців або пособників з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України;
ґ) як дії організованої групи з посиланням на ч. 1 ст. 30 КК України.
32. Як бути в ситуації, коли виконавець злочину вчинив діяння, що не охоплювалося умислом інших співучасників?
а) ця ситуація називається ексцесом співучасті, за вчинене відповідає виконавець та інші співучасники злочину;
б) ця ситуація називається ексцесом виконавця, за вчинене відповідає виконавець, а інші співучасники злочину кримінальній відповідальності за ексцес не підлягають;
в) ця ситуація називається ексцесом виконавця, усі співучасники злочину кримінальній відповідальності не підлягають;
г) ця ситуація називається фактичною помилкою виконавця і на кримінальну відповідальність не впливає;
ґ) така ситуація в КК не передбачена і питання про відповідальність має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням
