Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

На основі використання фігурних форм тесту ТТСТ (тести П. Торренса) визначалися наступні показники, які відбивали рівень прояву творчих здібностей (креативності):

— кількість відповідей та їхня чіткість — швидкість мислення;

— рухливість, ступінь різноманітності відповідей — гнучкість мислення;

— незвичайність або унікальність відповіді — оригінальність мислення;

— старанність розробки, ступінь деталізації відповіді;

— абстрактність заголовка, рівень абстракції у відповідях;

— протистояння закриттю незакінчених фігур або здатність залишити їх відкритими;

— емоційна виразність відповіді;

— артикулятивність при розповіді, вставка відповідей у контекст;

— рухи або дії, показані при відповіді;

— експресивність заголовка, емоційна здатність трансформувати з фігурального у вербальне;

— синтез або комбінація, що поєднує разом дві або більше фігури, і створення когерентної відповіді;

— незвичайна візуалізація, розгляд і розміщення фігур у незвичайну візуальну перспективу;

— внутрішня візуалізація, розгляд об’єкта зсередини;

— розширення й вихід за межі очікуваного результату;

— гумор, зіставлення двох або більші кількості несумісних елементів;

— багатство уяви, її різноманітність, життєвість, інтенсивність;

— фантазія, нереальні фігури, чарівність і казкові персонажі, персонажі наукової фантастики.

Таким чином, у творчий процес залучаються логічні й образні компоненти мислення, емоційно-почуттєва сфера. Результати досліджень П. Торренса можуть бути використані в практичній діяльності й повинні стати базою для створення одиниць навчання. Іншими словами, для формування «навичок» творчого мислення потрібні вправи відповідними «інструментами» при відповідних обставинах.

Торренс П. визначає п’ять принципів, якими повинен керуватися вчитель, щоб заохочувати творче мислення дітей:

— уважне ставлення до незвичайних питань;

— поважне ставлення до незвичайних ідей;

— демонстрації цінності ідей дітей;

— створення зручних обставини для самостійного навчання дитини й схвалювання цього;

— надання часу для неоцінюваної практики або навчання.

Пояснимо останній принцип. Зовнішня оцінка створює погрозу й, можливо, потребу в обороні. Тому дітям необхідний якийсь проміжок часу, протягом якого вони не оцінюються. Таким чином, не стримується свобода формування ідей.

1. Процес довільного оперування образами, що має задовольняти потребу, на шляху реального задоволення якої є перешкоди, — це:

а) сновидіння;

б) фантазування;

в) ілюзії;

г) репродукція.

2. Мимовільне або довільне створення об’єктів зі спотворенням їхніх окремих властивостей — це:

а) фантазування;

б) художня уява;

в) ілюзія;

г) сон.

3. Який вид уяви демонструє людина, коли читає різноманітні описи, розглядає малюнки чи креслення:

а) продуктивну;

б) репродуктивну;

в) фантазування;

г) мрію?

4. Який прийом уяви ґрунтується на об’єднанні в новому образі властивостей або частин інших предметів (наприклад: дракона, русалки, аеросаней та ін.):

а) споріднення;

б) типізація;

в) аглютинація;

г) виокремлення.

5. Який прийом уяви використаний для створення образів Гулівера, триголового змія, багаторукої богині:

а) аглютинація;

б) гіперболізація;

в) доповнення;

г) загострення.

6. Процес уявного виокремлення істотного в однорідних явищах і втілення його в новому образі, завдяки чому цей образ поєднує в собі риси, притаманні різним об’єктам, — це:

а) гіперболізація;

б) типізація;

в) аглютинація;

г) загострення?

7. Уява виражається в:

а) організації системи понять;

б) побудові випереджаючих образів;

в) нерозривному зв’язку з відчуттями;

г) нерозривному зв’язку з волею.

8. Визначте, що із перерахованого характеризує творчу уяву:

а) відтворення, яке розгортається на основі розповідей, описів, схем;

б) створення нового, що не має аналогів;

в) хаотичне розгальмування кори головного мозку;

г) система образів, що мимовільно виникає під час сну.

9. Процес створення індивідом наочних образів, внутрішня активність, за допомогою якої він здійснює випереджальне відображення дійсності, розширює кругозір свого життя, — це:

а) сновидіння;

б) уява;

в) ілюзії;

г) мислення.

10. Укажіть, для якого віку людини характерні такі особливості уяви: уява не виходить за межі ігрового використання, а існує виключно у формі відповідної предметної дії:

а) дошкільний вік;

б) молодший шкільний вік;