Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

110 Це слово дописане над рядком.

111 Далі закреслено слово "кругом".

112 В автографі: церькви.

113 Далі закреслено: "не отесаных".

114 Спочатку було написано слово "окаянствовала", потім воно закреслене, а над ним написано "очаровала".

115 Спочатку було написано слово "Монахи", потім воно закреслене, а над ним написано "Старцы".

116 Спочатку було написано слово "монастырь", потім воно закреслене, а над ним написано "обитель".

117 Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 19: 26. Пор.: оу че/іовѣкъ сїе нево^/можно Єсть, qj вга же вса во^/ишжна.

118 Далі закреслено слово "топографом".

119 Див. прим. 5 до трактату «Книжечка о чтеніи Священ[наго] Писанія, нареченна Жена Лотова».

120 Пор. лист Сковороди до Михайла Ковалинського (№ 78).

121 Слова "Евдоким Алексѣевич Щербинин" закреслено, а вгорі замість них написано "Е. А. Щ.". Євдоким Щербинін (1728-1783 pp.) був призначений губернатором Слобідськомукраїнської губернії в 1764 р.

122 Див. прим. 49 до трактату «Начальная дверь ко христіянскому добронравію».

123 Слово "Щербинин" перекреслено, а над ним написано "Щ.".

124 Фразу "Бог живота" взято з Біблії. Див., наприклад:/ИО/ійтва вгХ живота /иоегш (Книга Псалмів 41 (42): 9).

125 В автографі: Верьховнаго.

126 Як стверджував Григорій Квітка-Основ'яненко, Сковорода був також творцем "придворного" наспіву літургійно-канонічної пісні «Иже херувимы». "А крім того, - казав він, -Сковорода скомпонував веселий та урочистий піснеспів «Христос воскресе» й пасхальний канон «Воскресенія день»" [Данилееский Г. П. Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. - Харьков, 1866. - С. 17-18].

127 В автографі: церькоеной.

128 Реєстр літератури про Сковороду-музиканта див.: Ушкалов А. Григорій Сковорода: Семінарій. - Харків, 2004. - С. 532-537.

129 Ідеться про Самійла Миславського.

130 Далі закреслено слова "и монахов".

131 Далі закреслено слово "свиней".

132 Спочатку було написано слово "цаловальник", потім воно закреслене, а вгорі написано "земледВлец".

133 В автографі: Верьховном.

134 Слова "Верьховном Существѣ" написано вгорі замість закресленого слова "БогВ".

135 В автографі: монастырьских.

136 Слово "уроках" написано вгорі замість закресленого "типиках".

137 Див. прим. 2 до діалогу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань».

138 В автографі: перьвое.

139 Див. прим. 51 до рубрики «Листи до різних осіб» (лист № 97).

140 В автографі: Сверьх.

141 Див. прим. 34 до трактату «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».

(12) Ковалинський має на думці лист Сковороди до Василя Максимовича (№ 97).

142 Ідеться про Олексія Юрійовича Розальйон-Сошальського.

143 Див. прим. 597 до рубрики «Листи до Михайла Івановича Ковалинського» (лист № 77).

144 Тут Ковалинський цитує лист-присвяту до діалогу «Разглагол о древнем мірѣ».

(13) Автор цієї алегоричної історії - софіст Продік із Коесу (бл. 470 - бл. 390 pp. до н. е.). її розповідає Ксенофонт у «Спогадах про Сократа» (II, 1, 21-34) [див.: Дамоклів меч. Антична новела. - Київ, 1984. - С. 58-61], а пародіює Арістофан у комедії «Хмари».

145 Ідеться про настоятеля Троїцького монастиря, що був розташований за чотири версти від Охтирки.

<14> Цей вірш звучить так: дХшл во мХжа возв^цмти н^когдл вб/гЬе швьпе, нежели сед/иь Е/іюітитыіЧ высби/Ь сі;даі|іїи іи стрижи (Книга Ісуса, сина Сирахового 37: 18).

146 В автографі: Перьвое.

147 Пор.: вос^от^ъ соврлти чада твоа, йкоже совирлетъ кбкошъ птенцьї своа под кри/іѣ (Євангелія від св. Матвія 23: 37); вос^от^ъ соврлти чада твоа, йкоже кбкошъ гн^дб своє под кри/іѣ (Євангелія від св. Луки 13: 34).

<15> Про це Ксенофонт розповідає в «Захисті Сократа на суді» (3-9) [Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения: Воспоминания о Сократе. Защита Сократа на суде. Пир. До-мострой / Перевод, статьи и комментарии С. И. Соболевского. - Москва; Ленинград, 1935. -С. 191-193].

148 Див. прим. 20 до діалогу «Разглагол о древнем мірѣ».

149 Очевидно, Ковалинський нав'язується тут до Книги Псалмів 118 (119): 19. Пор.: Приішецъ ЄС/ИЬ Hd зе/шй.

150 Ідеться про Степана Івановича Тев'яшова. Див. прим. 1 до трактату «Книжечка, на-зываемая Silenus Alcibiadis».

151 Див. прим. 187 до циклу «Сад божественных пѣсней».

152 Див. прим. З до циклу «Басни Харьковскія».

153 Див. прим. 643 до рубрики «Листи до Михайла Івановича Ковалинського» (лист № 78).

154 Хотетове - маєток Михайла Ковалинського, розташований за 25 верст на південь від Орла.

155 Ідеться про Дмитра Автономовича Норова. Див. прим. 137 до рубрики «Листи до різних осіб» (лист № 103).

156 В автографі: перьвой.

157 Див. прим. 51 до рубрики «Листи до Михайла Івановича Ковалинського» (лист № 8).

158 Див. прим. 162 до циклу «Басни Харьковскія».

159 Спочатку було написано: "пчельнику", потім це слово закреслено, а над ним написано "пчелинцу".

(16) Едвард Юнг (Янг) (англ. Edward Young) (1683-1765 pp.) - видатний англійський поет-сентименталіст. Найпопулярнішим його твором є написана білим віршем релігійно-дидактична поема «Жалі, або Нічні роздуми про життя, смерть та безсмертя» («The Complaint, or Night Thoughts of Life, Death and Immortality») (1742-1745 pp.). Вона складається з дев'яти книг ("ночей") і є однією з найраніших пам'яток так званої "цвинтарної поезії". У Росії ця поема перекладалася, починаючи з 1772