Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття - Олександр Борисович Головко
Автор статті про події під Завихостом В.П.Пшик вважає можливим використання для розгляду обставин похода Романа свідоцтв Яна Длугоша (див.: Пшик В. Трагедія під Завихостом 1205 року. – С. 22–28). Незаперечуючи такий напрям наукового пошуку, необхідно відзначити важливість відпрацювання механізму жорсткого критичного аналізу тексту пам’ятки. Більш незаперечливою є конструкція дослідника, побудована на співставленні політики Романа, Данила та Лева Даниловича по відношенню до Сандомирської та Люблинської землі протягом майже 100 років. Це спостереження дає додаткові аргументи на користь думки про прагнення Романа підкорити собі найближчі до Волині землі Малої Польщі. Особливої ваги така гіпотеза набуває, якщо прийняти на увагу погляд Г.Лябуди про належність Кракова Владиславу Ласконогому та про союзницькі відносини останнього в першій половині 1205 р. з Романом проти Лешка та Конрада Казимировичів, яким належали Сандомирщина та Люблинщина.
392
Semkowicz A. Krytyczny rozbiór dziejów polskich Jana Długosza. – Kraków, 1887. – S. 176.
393
Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – T. 1. – Warszawa, 1846.– S. 211–214.
394
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 3. – С. 507;
Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przelomie XII–XIII w. // Ateneum Wileńskie. – T. 3. – Wilno, 1937.– S. 20.
395
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 719.
396
Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusią i Węgrami. – W Krakowie, 1881. – S. 16;
Włodarski B. Polityka ruska Leszka Bialego. – Lwów, 1925. – S. 27; та ін.
І.П.Крип’якевич вважав, що згаданим у літопису Владиславом був галицький боярин Владислав Кормильчич, відомий з джерел початку XIII ст. як ворог Данила Романовича, проте така версія здається штучною (Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – С. 86).
397
Historia dyplomacji polskiej. – T. 1. – Warszawa, 1982.– S. 144–145 (автор – Г.Лябуда).
398
Historia dyplomacji polskiej. – T. 1. – S. 151.
399
Engel J. Geschichte von Halitsch und des Vlodimir. – Wien, 1792. – S. 512; пор.
Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusią i Węgrami. – W Krakowie, 1881. – S. 16.
400
Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusia i Wegrami. – S. 15–16;
Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityka polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. – S. 20.
401
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 425.
402
Włodarski B. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 25.
403
Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przelomie XII–XIII w. – S. 20–21.
404
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 855.
405
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 893.
406
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 903.
407
Joannis de Czarnkow Chronicon Polonorum // MPH. – T. 2. – P. 674–675.
Про історичні обставини походу литовських князів Любарта та Кейстута в 1376 р. див.:
Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. – М., 1975. – С. 71.
408
Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego Królestwa Polskiego. – Warszawa, 1973. – T. 5–6. – S. 241–243; пор.
Szambelan Z. Najazdy ruskie na ziemie Sandomierskie w XIII w. // Acta universitatis Lodziensis. – Lódz, 1989. – T. 36. – S. 13.
409
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 731.
410
Włodarski B. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 25.
411
Ця дата стала вихідною для ідентифікації Романа, короля Русі, з галицько-волинським володарем, оскільки саме 19 червня 1205 р. в день пам’яті св. Гервасія та Протасія загинув князь Роман. Див.:
Rocznik Traski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – Lwуw, 1872. – T. 2. – P. 836;
Kalendarz krakowski // MPH. – T. 2. – P. 923;
Rocznik malopolski // MPH. – Lwуw, 1878. – T. 3. – P. 162; пор.
Назаренко А.В. Западноевропейские источники // Древняя Русь в свете зарубежных источников. – Москва, 1999. – С. 264.
412
Цит. за: Карамзин Н.М. История государства Российского. – Т. II-III. – Москва, 1991.– С. 560; пор.
Чубатий М. Західна Україна і Рим у XIII віці у своїх змаганях до церковної унії. – С. 9.
413
Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. – М., 1939. – С. 30.
414
Чубатий М. Західна Україна і Рим у XIII віці у своїх змаганнях до церковної унії. – С. 9.
415
Головко А.Б. Xристианизация восточнославянского общества и внешняя политика древней Руси в IX – первой трети XIII века // Вопросы истории. – 1988. – № 9. – С. 59–67;
Його ж. Релігійний фактор у розвитку взаємовідносин Київської Русі з країнами Центральної і Західної Європи // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Київ, 1993. – Вип. 3. – С. 3–7; та ін.
416
Головко А.Б. Христианизация восточнославянского общества и внешняя политика древней Руси в IX – первой трети XIII века. – С. 67–71.
417
Татищев В.Н. История российская. – Т. 3. – М., 1963.– С. 173.
418
Чубатий М. Західна Україна і Рим у XIII віці у своїх змаганях до церковної унії. – С. 9–10.
419
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – У Львові, 1905. – Т. 3. – С. 11–12.
420
Голубинский Е. История русской церкви. – Т. 1. – Ч. 1. – Москва, 1900. – С. 598.
421
Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990. – С. 75;
Томашівський С. Українська історія. – Львів, 1919. – С. 88–89;
Аркас М. Історія України-Руси. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 75.
422
Каталог пергаментних документів Центрального державного архіву УРСР у Львові. – К., 1972.
423
Лозинский С.Г. История папства. – Москва, 1986. – С. 120–133;
Заборов М.А. Крестоносцы на Востоке. – Москва, 1980. – С. 196–262.
424
Див. наприклад: Пашуто В.Т. Половецкое епископство // Ost und West in der Geschichte des Denkens und der kulturellen Beziechungen. – Berlin, 1966. – S. 33–40;
Łowmiański H. Początki i rola polityczna zakonów rycerskich nad Baltykiem w wieku XIII–XIV // Polska w okresie rozdrobnienia feudalnego. – Wroclaw, 1973. – S. 233–296;
Шаскольский И.П. Борьба Руси против крестоносной агрессии на берегах Балтики в XII – XIII вв. – Ленинград, 1988.
425
Лозинский С.Г. История папства. – Москва, 1986. – С. 126–129;
Эпоха крестовых походов. Под редакцией Э.Лависса и А.Рамбо. – Санкт-Петербург, 1999. –
