Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика. - П. П. Андрушко

розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (виділено мною — П.А.). Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» від 7 липня 2005 р. пп. 6.1.1 п. 6.1. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 1 січня 2006 р. Згідно з новою редакцією пп. 6.1.1, податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з наведеними положеннями Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розмір податкової соціальної пільги, визначений станом на 1 січня звітного податкового року, залишається незмінним протягом всього податкового року незалежно від того, що розмір мінімальної заробітної плати протягом року може змінюватись[278], а отже, незмінною протягом року буде і сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яка застосовується при кваліфікації злочинів.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2004 р. становив 205 гри.[279], а отже, сума неоподатковуваного мінімуму протягом 2004 р. при кваліфікації злочинів становила 61,5 грн. Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2005 р. становив 262 гри.[280], тобто сума неоподатковуваного мінімуму при кваліфікації злочинів протягом 2005 р. становила 131 грн.

З урахуванням положень п. 22.5, п. 22.4 ст. 22 та пп. 6.1.1 п. 6.1 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» без врахування змін, внесених до пп. 6.1.1 та п. 22.4 цього Закону Законом від 7 липня 2005 р., з 1 січня 2006 р. протягом року сума неоподатковуваного мінімуму при кваліфікації злочинів мала б дорівнювати сумі мінімальної заробітної плати, яка встановлена на 1 січня 2006 р., помноженій на 0,5 (відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст.6 Закону) та на 0,8 (відповідно до абз.4 п. 22.4 ст. 22 Закону), до виключення з нього абз.4 названим Законом від 7 липня 2005 р., тобто 140 гривням (згідно зі ст. 82 Закону України від 20 грудня 2005 р. № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік»[281] з 1 січня 2006 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено у сумі 350 грн. на місяць), а з 1 січня 2007 р. — сумі мінімальної заробітної плати, яка буде встановлена на 1 січня 2007 р., помноженій на 0,5 (відповідно до пп. 6.1.1 п. 6 ст.6 Закону)».

Одночасно з викладенням у новій редакції пп. 6.1.1 п. 6.1 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» Законом від 7 липня 2005 р. із п. 22.4 ст. 22 названого Закону був виключений абз.4, після чого п. 22.4 діє з 1 січня 2006 р. у такій редакції:

«22.4. На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги…:

у 2004 році — у розмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;

у 2005 році — у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;

у 2007 році — у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону».

Оскільки у чинній редакції п. 22.4 ст. 22 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» не визначено, у якому процентному відношенні встановлюється розмір податкової соціальної пільги у 2006 році до її розміру, визначеного у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 ст.6 цього Закону, то її розмір має визначатись виходячи із положень цього підпункту, тобто у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2006 р. Оскільки законом на 1 січня 2006 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено 350 гривень, то розмір податкової соціальної пільги, а відтак і розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який має застосовуватись у частині кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень, з 1 січня 2006 р. протягом року становить 175 гривень.

При визначенні суми розміру шкоди, заподіяної вчиненням у різний час декількох діянь, передбачених ст. 364, 365 чи 367 КК, якщо вони містять ознаки єдиного продовжуваного злочину, а також одержанням по частинах хабара чи незаконної винагороди (ст. 354 КК) чи їх одержанням у різний час в період дії різної суми розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яка застосовувалась для кваліфікації злочинів, які об'єднані єдиним злочинним наміром і які мали ознаки єдиного продовжуваного злочину (див, 4.2 ст. 32 КК), необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 3 його постанови від 28 травня 2004 р. № 9 «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом