Як народжуються емоції - Ліза Фельдман Барретт

Її мозок завантажив у себе нові поняття американських норм і звичаїв. Цей процес називається акультурацією емоцій. Ви набуваєте з нової культури нові поняття, які перетворюються на нові передбачення. За допомогою цих передбачень ви отримуєте здатність переживати та сприймати емоції вашого нового дому.

Науковцем, який відкрив акультурацію емоцій, є, по суті, сама Батья. Вона виявила, що поняття емоцій людей не лише варіюють залежно від культури, але й транс­формуються. Наприклад, ситуації, що в Бельгії викликають гнів, на кшталт тих, коли вашим цілям стає на заваді якийсь колега, у Туреччині також охоплюватимуть почуття, які американці переживають як провину, сором і повагу. Але чим довше турецькі іммігранти живуть у Бельгії, тим більше їхній емоційний досвід починає мати «бельгійський» вигляд.

Мозок, що занурюється в ситуації нової культури, мабуть, дещо нагадує мозок дитини: керується більше помилкою передбачення, ніж передбаченням. За браком понять емоцій нової культури, мозок іммігранта всотує сенсорні сигнали та будує нові поняття. Нові схеми емоцій не витісняють старі, хоча можуть спричинити перешкоди, як було з моєю колегою Александрою з Греції, з якою ви познайомилися в розділі 5. Не можна ефективно передбачати, коли ви не знаєте місцевих понять. Потрібно розібратися з поняттєвою комбінацією, що може бути доволі непростим і принести лише приблизне значення. Або ж більшість часу вас затоплюватимуть помилки передбачення. Процес акультурації, таким чином, витрачає ваш бюджет тіла. Люди з меншою емоційною акультурацією більше скаржаться на фізичні хвороби. Знову ж таки, категоризація охоплює ваше тіло.

• • •

У цій книзі я намагаюся акультурувати вас у новий спосіб мислення про емоцію. Усвідомлюєте ви це чи ні, але ви маєте певний набір понять про емоції: що вони таке, звідки беруться та що означають. Можливо, ви почали читати цю книгу, маючи поняття класичного погляду, такі як: «Емоційна реакція», «Вираз обличчя», «Схема емоцій у мозку». Якщо так, то я повільно витіснятиму їх новим набором, що містить «Інтероцепцію», «Передбачення», «Бюджет тіла» й «Соціальну реальність». У певному розумінні я намагаюся ввести вас у свого роду нову культуру під назвою «теорія конструйованих емоцій». Норми якоїсь нової культури можуть здаватися вам дивними чи навіть неправильними, поки ви трохи там не поживете й не прийдете до їх розуміння… а я сподіваюся, ви вже це робите або хочете цього. Врешті-­решт, якщо мені та іншим ученим, моїм однодумцям, удасться замінити новими поняттями старі, це стане науковою революцією.

Теорія конструйованих емоцій пояснює, як ви переживаєте та сприймаєте емоції за відсутності будь-яких відповідних біологічних відбитків в обличчі, тілі чи мозку. Ваш мозок неперервно передбачає та моделює всі сенсорні сигнали зсередини та ззовні вашого тіла, щоб розуміти, що вони означають і що з ними робити. Ці передбачення передаються крізь вашу кору, каскадом розходячись від схеми бюджету тіла вашої інтероцептивної мережі до первинних сенсорних кір для створення мас­штабних моделювань по всьому мозку, кожне з яких є випадком якогось поняття. Моделювання, що є найбільш наб­лиженим до вашої фактичної ситуації, стає переможцем і перетворюється на ваше переживання, і якщо це випадок поняття якоїсь емоції, то ви переживаєте емоцію. Весь цей процес відбувається, за допомогою вашої контрольної мережі, в інтересах регулювання вашого бюджету тіла для підтримки життя та здоров’я. У цьому процесі ви впливаєте на бюджети тіла тих, хто вас оточує, щоб допомогти вам вижити та передати ваші гени наступному поколінню. Саме так мізки й тіла створюють соціальну реальність. Саме так емоції стають реальними.

Так, зрозуміти це одразу нелегко. А деякі деталі все ще залишаються вмотивованими припущеннями, на кшталт точних механізмів каскаду понять. Але ми можемо впевнено сказати, що теорія конструйованих емоцій є життєздатним способом мислення про те, як створюються емоції. Ця теорія пояснює всі явища класичного погляду плюс його аномалії, такі як величезна мінливість переживань емоцій, понять емоцій та фізичних змін при емоціях. Вона знімає непотрібні суперечки між природою й вихованням (наприклад, між закладеним і засвоєним), використовуючи одну-єдину мережу для розуміння як фізичної, так і соціальної реальності, просуваючи нас на крок ближче до наукового містка між світами суспільства і природи. А як ви побачите в наступному розділі, цей місток, подібно до всіх мостів, приведе нас у нове місце: до сучасної історії про те, що означає бути людиною.

8.

Новий погляд на природу людини

Теорія конструйованих емоцій — це не лише сучасне пояснення того, як створюються емоції. Це також свого роду провісник радикально інакшого погляду на те, що означає бути людиною. Цей погляд відповідає найновішим дослідженням у неврології. Він також дає вам більше контролю над почуттями й поведінкою, ніж класичний погляд, і пробуджує глибокі думки щодо того, як прожити ваше життя. Ви не є якоюсь реактивною твариною, налаштованою лише реагувати на події у світі. Коли йдеться про ваші переживання та сприйняття, ви сидите на водійському сидінні значно більшою мірою, ніж могли думати. Ви самі передбачаєте, конструюєте й дієте. Саме ви є будівничим вашого досвіду.

З класичного ж погляду на емоції походить інше переконливе уявлення про природу людини. Воно існує вже тисячоліттями й усе ще міцно вбудоване в систему права, медицину та інші важливі елементи суспільства. По суті, ці два погляди ведуть війну один з одним упродовж усієї відомої нам історії. У попередніх битвах класичний погляд на природу людини раз по раз брав гору з причин, які ми ще розглянемо. Але тепер, коли ми живемо в часи революції свідомості й мозку, сучасна неврологія надала нам інструменти для завершення конфлікту, і перед лицем переважних доказів класичний погляд програв.

У цьому розділі я розповідаю про особливий новий погляд на природу людини, репрезентований теорією конструйованих емоцій, і порівнюю його з традиційними ідеями, підтримуваними класичним поглядом. Я також познайомлю вас із таємним винуватцем того, що класичний погляд залишався на плаву так довго, усталившись у науці та культурі, попри невпинний потік доказів протилежного.

• • •

Більшість із нас вважає зовнішній світ фізично від­окремленим від нас самих. Події відбуваються «десь там», у світі, а ви реагуєте на них «отут», у вашому мозку.

Однак у теорії конструйованих емоцій лінія розмежу­вання між мозком і світом геть розмита, а то й узагалі не існує. Основні системи вашого мозку комбінуються різноманітними способами для конструювання ваших сприйняттів, спогадів, думок, відчуттів та інших психічних станів. Ви відчули це на прикладі зображення бджоли з цяток, коли побачили обриси, яких фізично не існувало, демонструючи, що мозок моделює ваш світ за допомогою передбачень. Ваш мозок видає справжню бурю передбачень, моделює їхні наслідки, наче вони дійсно існують, перевіряє та виправляє ці передбачення на фоні фактичних сенсорних сигналів. У процесі інтероцептивні передбачення створюють ваші відчуття афекту, впливають на кожну дію, яку ви виконуєте, та визначають, які частини світу цікавлять вас у конкретний момент (вашу афективну нішу). Без інтероцепції ви б не звертали увагу на ваше фізичне оточення або щось інше й навряд чи виживали б упродовж тривалого часу. Інтероцепція дозволяє вашому мозкові конструювати умови середовища, в якому ви живете.

У той самий час, коли ваш мозок