Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

Агнозія — захворювання, що призводять до неможливості пізнання чогось.

Апперцепція — властивість сприймання, яка відображає залежність сприймання від минулого досвіду, від загального змісту психічної діяльності та індивідуальних особливостей особистості;

існує на рівні свідомості та характеризує особистісний рівень сприймання.

Ілюзія — неадекватне (викривлене, помилкове) відображення предмета чи явища, що сприймається.

Сприймання — це пізнавальний психічний процес, що проявляється у цілісному відображенні предметів, ситуацій і явищ, що виникають при безпосередньому впливові подразників на рецепторні поверхні органів відчуттів.

Соціальна перцепція — сприймання людини людиною або її дій, рухів, вчинків, діяльності.

Завдання 1

Наведіть по два приклади, які демонструють кожну з основних властивостей сприймання. Виконайте завдання письмово.

Завдання 2

Визначте, які властивості сприймання проявляються в таких ситуаціях:

1. Коли ми бачимо схематичне зображення будь-якого об’єкта (наприклад, людини), то без труднощів визначаємо його.

2. Пасажир літака, пролітаючи над землею, бачить різні об’єкти (будинки, ліси, водойми, поля тощо) зменшеними за розміром, але без труднощів визначає, що це за об’єкти.

3. Заходячи у ресторан, зазвичай, ми дивимося на тарілки збоку, а не зверху. Однак сприймаємо їх як круглі, а не еліпсоподібні.

4. Розмовляючи по телефону, ми не бачимо співрозмовника. Але, як правило, можемо визначити за голосом знайому людину.

5. При спогляданні незнайомого предмета ми намагаємося знайти спільне з уже знайомими об’єктами і віднести його до певної групи або категорії.

6. Лікар-онколог під час екскурсії у Лувр помітив, що на одній із картин зображена жінка, хвора на рак молочної залози.

7. Знаходячись у приміщенні, ми чуємо певні звуки, що лунають знадвору, наприклад спів птахів. Ми без утруднень можемо визначити, що це цвірінькає горобець, чи каркає ворона.

8. Чекаючи на зупинці автобус, людина поїде саме у тому, маршрут якого їй потрібен.

9. Сіра смужка на білому фоні здається темнішою, ніж на чорному.

10. Учасники телевізійної гри «Вгадай мелодію» за першими звуками можуть визначити, яка саме мелодія звучатиме далі.

11. Водій, що сидить за кермом автомобіля, звертає увагу і сприймає кольори світлофорів, дорожні знаки та рух інших учасників дорожнього руху. Той же водій, який буде знаходитися в автомобілі як пасажир, у незнайомому місті звертатиме увагу і сприйматиме, як правило, архітектурні особливості.

12. Зазвичай діти на малюнках море розфарбовують синьою, сонце

— жовтою, дерева — зеленою фарбою.

13. Проходячи увечері повз кафе, дівчина змогла прочитати його назву, хоча ліхтариками підсвічувалися не всі букви у словах: «Чум. ький. ях».

14. Уночі мама малюка може не чути шуму, що надходить знадвору або з сусідньої квартири, однак відразу реагує на щонайменші рухи і звуки власної дитини.

15. Знаходячись у натовпі, ми реагуємо, якщо почуємо власне ім’я.

Завдання 3

Наведіть приклади з художньої або науково-популярної літератури, які демонструють індивідуальні відмінності сприймання. Виконайте завдання письмово.

Завдання 4

Визначте, які з індивідуальних відмінностей сприймання проявляються в наведених прикладах (тексти зберігають стилістику авторів):

1. Пізніше я мав нагоду бувати в Нотр-Дам у Парижі, в соборі св. Петра в Римі, я подивляв їх монументальну величність, багатство і розкоші їх будови, але не знаходив у них тих емоцій, що якимись особливими чарами в’яжуть нас з божественністю. Пригадую, коли я дивився з висоти Сакре-Кер на Париж, я чомусь думав про цю церкву св. Трійці в Дермані. (У. Самчук «На білому коні», 1972).

2. І ось та Лебедщина — долина з лугами і річкою, де був одинокий наш хуторець з трьох будинків: хати разом з хлівом під одною покрівлею, клуні на мурованих з каменю стовпах насупроти хати і свининця, курника та дровітні під одною стріхою навпоперек… Під пригірком, над дорожиною з молодим садом і городом та виглядом на луг, на протилежний схил долини, покритий молодим сосновим лісом, і на млин з західного правого боку. Чудове, затишне, поетичне місце, виповнене містерією перших дитячих вражень. (У. Самчук «На білому коні», 1972).

3. Я бачив одне «благоустроєне» кладовище за стіною Ново- Дівичого монастиря (хід за пропусками). Надмогильні написи в більшості — верх пошлості. Це не людські, це службові написи. Живі родичі хвастаються своїм покійником, який, мовляв, він був, з яким стажем і на якому високому посту.

Нічого духовного, людського. (О. Довженко «Із щоденникових записів»).

4. Заходив Остап Вишня, що повернувся з десятилітньої «командировки». Схуд, постарів. Було сумно. Трудно, очевидно, йому буде входити знову в життя. Десять років — це ціле життя, ціла ера, складна і велика. (О. Довженко «Із щоденникових записів»).

5. За моїх часів у Києві зникли такі пам’ятники культури: Михайлівський монастир з церквою дванадцятого віку. Верхівка Ірининської церкви одинадцятого віку. Никольський собор, збудований мазепою, — надзвичайної краси церква в стилі українського бароко. Дзвіниця цього монастиря. Київський братський монастир на Подолі. Знамените братство з Академією, звідки вийшли перші просвітителі Росії, де вчився був Ломоносов. Дзвіниця одинадцятого віку