Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття - Олександр Борисович Головко

class="p1">Жанр наукової біографії історичних постатей знайшов значного поширення у польській історіографії. Див, наприклад:

Zakrzewski S. Mieszko I jako budowniczy państwa polskiego. – Warszawa, 1921;

Його ж. Bolesław Chrobry Wielki. – Lwów, Warszawa, Kraków, 1925;

Grabski A.F. Bolesław Chrobry. – Warszawa, 1964;

Lewicki A. Mieszko II. – Kraków, 1876;

Maleczyński K. Bolesław III Krzywousty. – Wrocław, 1975;

Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. – Warszawa, 1881 (wyd. 3 – Warszawa, 1959); та ін.

3

В літературі точиться дискусія з приводу правочинності використання понять “Київська Русь”, “Давня Русь”, “Київська держава”, “Україна-Русь” стосовно до історії найдавнішого державного утворення у слов’ян Східної Європи. Не наша задача тут дискутувати з цього приводу. Відзначимо лише, що, на нашу думку, всі згадані створені вченими найменування мають право на існування. Див.:

Советская историография Киевской Руси. – Лениград, 1978 (автори – В.В.Мавродін, М.Б.Свердлов);

Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992. – С. 185–187.

4

Полное собрание русских летописей. – Т. 1. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Ленинград, 1926–1928 (далі – ПСРЛ);

ПСРЛ. – Т. 2. Ипатьевская летопись. Москва, 1908;

Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. Под редакцией А.Н.Насонова. – Москва, 1950;

Летописец Переяславля-Суздальского. – М., 1851;

Густынская летопись // ПСРЛ. – Т. 2 Санкт-Петербург, 1843;

ПСРЛ. – Т. 25. Московский летописный свод конца XV века… – Ленинград, 1949;

Слово о полку Игореве. Под редакцией В.П.Адриановой-Перетц. – Москва, 1950;

Magistri Vincentii Chronicon Polonorum // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872 (польський переклад: Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974);

“Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях XI – XIII вв. Составители Л.М.Попова, Н.И.Щавелева. – Москва, 1987 (латиномовний оригінал: Kronika Boguchwala i Godislawa Paska, ed. A.Bielowski// MPH. – T. 2; польський переклад: Kronika Wielkopolska. – Warszawa, 1965);

Kalendarz krakowski // MPH. – T. 2;

Kronika Dzierwy // MPH. – T. 3.– Lwów, 1878;

Rocznik kapitulny krakowski // MPH. – T. 2;

Rocznik krakowski // MPH. – T. 2;

Rocznik krótki // MPH – T. 2;

Rocznik malopolski // MPH. – T. 3;

Rocznik Traski // MPH – T. 3;

Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores. – Hannoverae, 1874. – T. 23; та ін.

5

При написанні цього розділу автор прагнув утриматися по можливості від власних оцінок (їм буде досить місця у подальшому тексті книги), а навести ті різні характеристики життя та діяльності князя Романа Мстиславича, що зберіглися в історичній літературі.

6

Полное собрание русских летописей. – Т. 1. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Ленинград, 1926–1928. – Стб. 687 (далі – ПСРЛ);

Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. – Москва, Ленинград, 1938. – С. 70–71;

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С. 18, 26;

Боровський Я.Є. “Похвальне слово” Мойсея, ігумена Видубицького монастиря // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XIV–XVIII ст. – К., 1981. – С. 54–58;

Франчук В.Ю. Киевская летопись. – Киев, 1986. – С. 12–13,та ін.

7

Magistri Vincentii Chronicon Polonorum, ed. A.Bielowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872. – P. 193–449; польський переклад: Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974 (видання підготували К.Абгарович та Б.Кюрбіс); російський переклад фрагментів хроніки, що стосуються Русі див.:

Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – Москва, 1990. – С. 76–140.

Докладно про давньоруські сюжети твору Вінцентія, ставлення краківського хроніста до Русі див.:

Grabski A.F. Polska w opiniach obcych X–XIII w. – Warszawa, 1964. – S. 61–65;

Щавелева Н.И. Тенденциозность средневековой историорафии (на примере хроники Винцента Кадлубка) // Методика изучения древнейших источников по истории народов СССР. – Москва, 1978. – С. 154–165;

Головко О.Б. Київська Русь на сторінках хроніки В. Кадлубека // Український історичний журнал. – 1993. – № 4–6. – С. 27–37.

8

“Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях XI – XII вв. – Москва, 1987 (підготували Н.І.Щавелева). Латинський текст хроніки: Kronika Boguchwala i Godislawa Paska, ed. A.Bielowskі // MPH. – T. 2. – P. 454–598.

Останнє польське видання “Великопольської хроніки” див.: Kronika Wielkopolska. Wstęp i komentarze opracowala B. Kürbisówna. – Warszawa, 1965.

9

Тихомиров М.Н. Русский летописец в “Истории Польши” Яна Длугоша // Исторические связи России со славянскими странами и Византией. – Москва, 1969. – С. 228–237;

Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами в XV–XVII веках. – Ленинград, 1978. – С. 6–96.

10

Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa,1973.– S. 162–164; ср. Котляр М.Ф. До питання про втечу візантійського імператора в Галич у 1204 р. // Український історичний журнал. – 1966. – № 3. – С. 117.

11

Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – T. 1. – Warszawa, 1846.– S. 202, 209–214.

12

Historyi Adama Naruszewicza narodu Polskiego. – T. 4. – Warszawa, 1783. – S. 57-106.

13

Густынская летопись // ПСРЛ. – Т. 2.– Санкт-Петербург, 1843. – С. 312, 322, 326–329.

14

Сафонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. – К., 1992. – С. 127.

15

Тихомиров М.Н. Василий Никитич Татищев // Историк-марксист. – 1940. – № 6. – С. 5–54;

Кузьмин А.Г. Об источниковедческой основе “Истории Российской” В.Н.Татищева // Вопросы истории. – 1971. – № 9. – С. 214–218.

16

Татищев В.Н. История Российская. – Т. 3. – Москва, 1963.– С. 169–170.

17

Татищев В.Н. История Российская. – Т. 3. – Москва, 1963.– С. 174–175.

18

Карамзин Н.М. История государства Российского. – Т. II-III. – Москва, 1991.– С. 395, 412–413 та ін.

19

Полевой Н. История русского народа. – Москва, 1830. – С. 171–172, 186, 187.

20

Engel J. Geschichte von Halitsch und des Vlodimir. – Wien, 1792. – S. 504.

21

Погодин М.П. Сочинения. – Москва, 1871. – Т. 1. – С. 465–476.

22

Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Тома 1–2 // Сочинения. – Кн. 1. – Москва, 1988.– С. 546–547, 562–563.

23

Ключевский В.О. Курс русской истории // Сочинения. – Т. 1. – Москва, 1987.– С. 340–341.

24

Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. – Москва, 1939. – С. 30–32.

25

Зубрицкий Д. История древнего Галицко-Русского княжества. – Ч. 2. – Львов, 1852.– С. 122; Ч. 3. – Львов, 1855. – С. 14, 19, 25, 30.

26

Шараневич І. Історія Галицько-Волинської Русі з найдавніших времен до року 1453. – Львів, 1863, та ін.

27

Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и