💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Читаємо онлайн Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
Й Hd пХтй гр^шны^ъ не стк

<30> Книга Псалмів 118 (119): 18.

125 "Ліва" ("широка") та "права" ("вузька") дороги людського життя, тобто шляхи грішників та праведників, - усталений образ в українському бароковому письменстві, зокрема у творах Кирила Ставровецького [див.: Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 35, 112 (зв.), 207 (зв.), 331-331 (зв.)], Мелетія Смот-рицького [див.: Smotryc'kyj М. 0Qf|vo<;, to iest Lament iedyney s. Powszechney Apostolskiey Wschodniey Cerkwie z obiasnieniem dogmat wiary. - Wilno, 1610. - K. 1 (передмова до читача)], Афанасія Кальнофойського [див.: Kalnofoyski А. ТЕратоиругц^а. - Kiiow, 1638. -

S. 3], Сильвестра Косова [див.: Kossow S. Патхрікоѵ, abo Zywoty ss. oycow pieczarskich. -

Kiiow, 1635. - S. 72], Іоаникія Галятовського [див.: Галятоесъкий І. Казаня приданыи до книги «Ключ разумѣнія» названои. - Київ, 1660. - Арк. 34-34 (зв.)], Симеона Полоцького [див.: Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 26 (зв.), 183, 391, 393, 480 (зв.)], Лазаря Барановича [див.: BaranowiczL. Lutnia Apollinowa. - Kiiow, 1671. - S. 16], Дмитра Туптала [див.: Туптало Д. Книга житій святых. - Київ, 1689. - Арк. 183 (зв.), 283], Стефана Яворського [див.: Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 190, 913], Івана Леванди [див.: ЛееандаІ. Слова и рѣчи. - Санкт-Петербург, 1821. - Ч. 1. - С. 140] та інших. ш Ідеться про "гарній Єрусалим". Пор., наприклад, з думкою Леонтія Карповича: "О мѣсто презацноє. О мѣсто преславноє, лѣпший єст день єдин мешканя твоєго, аниж тысяча лѣт по том непевном и бурливом мору жекглованя. О граде великого Царя, Ієрусалиме небесный, который єстес маткою всѣх нас! О, отчизна наша милая и пожаданая! О доме утѣхи! О мѣсце непрерваного покоя! О гнѣздо трвалых роскошей! О кгрунте правдивоє свободы! О скарбе неотменноє гцастливости!" [КарповичА. Казаньє на Преображеніе Господа Бога и Спаса нашего Іисуса Христа ЦЛевшунЛ. В. Леонтий Карпович. Жизнь и творчество. - Минск, 2001. - С. 180 (додатки)]. ш Книга Псалмів 77 (78): 33.

128 Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 16.

129 Книга Псалмів 45 (46): 11.

во ці СЛОва Сковороди, поза сумнівом, звернені найперше до самого себе, адже поет гостро відчував проминальність часу. Якось, прокинувшись до схід сонця, він болісно розмірковував: "Я ще й тепер не вмію користуватися часом, ба навіть той час, який є тепер у моєму розпорядженні, витрачаю на дрібниці або, що ще гірше, - на смуток, або, що найгірше, - на гріхи".

131 Перша літера в цьому слові написана не зовсім чітко. У попередніх виданнях тут стоїть чгьм, але в автографах Сковороди це слово завжди має форму чем.

132 "Одного філософа запитали: що є найкоштовніше? Відповідь була: час" (лат.). Схоже твердження Діоген Лаерцій (V, 40) приписує Теофрастові (бл. 372 - бл. 287 pp. до н. е.), котрий не раз казав, що "найдорожча витрата - це час" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 217].

133 Квінт Горацій Флакк (Quintus Horatius Flaccus) (65-8 pp. до н. е.) - великий римський поет, улюбленець Сковороди. Зокрема, Сковорода переклав оди Горація «До Ліцінія Мурени» (II, 10) та «До Помпея Гросфа» (II, 16) («Пѣснь 24-я»; «Oda Horatiana [libri II, XVI] de animi tranquillitate»). У діалозі «Бесѣда 1-я» зринають слова Горація: "Porticibus, non judiciis utere vuldi", - які Сковорода перекладає приказкою: "По мосту-мосточку с народом ходи, а по разуму его себе не веди". Перегодом, у присвяті діалогу «Silenus Alcibiadis», Сковорода наведе слова Горація: "Nec dulcia differ in annum..." ("He відкладай насолоди на рік..."). Філософ згадує Горація також у листах до Михайла Ковалинського та Федора Жебокрицького, наслідує його в деяких своїх поезіях. Так, незавершена латиномовна поезія «Щасливий, хто уникає справ...» є наслідуванням другої еподи Горація, а псальма «Всякому городу нрав и права» - наслідуванням оди І, 1 («До Мецената»). Горацій приваблював Сковороду не лише як блискучий майстер поетичного мистецтва, але також як співець "золотої мірноти" (aurea mediocritas) та епікурейського спокою. Недаром у діалозі «Silenus Alcibiadis» наш філософ наводить грайливе окреслення, яке дав сам собі Горацій: "...з череди Епікура/ Я поросятко гладке" (Послання, І, 4,15-16). Слід сказати, що старі українські письменники часто зверталися до поезії Горація. Наприклад, до Сковороди його перекладали Афанасій Кальнофойський [див.: KdnofoyskiА. ТЕратоиругц^а. - Kiiow, 1638. - S. 12 (передмова, б. п.)], Лазар

Баранович [див.: BaranowiczL. Nowa miara starey wiary. - Nowogrod-Siewierski, 1676. -

S. 252], Іван Максимович [див.: Максимович I. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 83, 88], Михайло Козачинський [див.: Козачинський М. Философіа Аристотелева. - Львів, 1745. - Арк. 2 (зв.)] та інші. Про особливості цього сковородинського переспіву оди Горація див.: ЧижевськийД. До перекладів Сковороди// ЧижевськийД. Український літературний барок/ Підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова; вступна стаття Олекси Мишанича. - Харків, 2003.-С. 170-172.

134 Горацій. Оди, II, 16, 1. У перекладі Андрія Содомори: "Миру просить той, кого вітер буйний..." [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 56].

135 Поет говорить тут про "Христову бідність". її єство він яскраво окреслив у своїй латиномовній поезії «Похвала бідності».

136 Горацій. Оди, II, 16, 27-28. У перекладі Андрія Содомори: "...і так немає повного щастя" [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 56].

137 Про жанр "відхідної пісні" ("апобатеріона") Сковорода в листі до Гервасія Якубовича від

22 серпня 1757 р. писав таке: "Апобатеріон походить від грецького слова anopaLVELV, що означає 'відходити, від'їжджати'. У цій пісні тих, хто від'їжджає, проводжають побажаннями добра й різних благ". Пор.: Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. І. Ковалів. - Київ, 2007. - Т. 1. - С. 82. За своєю загальною тональністю та образним ладом апобатеріон Сковороди нагадує ектенії «Чину благословенія в путь» [пор.: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 227-232 (друга пагін.)].

138 Наприкінці літа 1758 р. приятель Сковороди намісник переяславського єпископа Гервасій Якубович на запрошення Йоасафа Миткевича, призначеного 26 квітня 1758 р. єпископом білгородським та обоянським, вирушив до Білгорода

Відгуки про книгу Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: