💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Читаємо онлайн Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
287; Начатки догмато-нравоучителнаго богословія. - Почаїв, 1770. - С. 565-566]. Набуваючи універсальності, це старе богословське "подобенство" могло втілювати також метафізичні опозиції Бога та творива, духу й матерії, цілого й частини, континуальності й дискретності. Саме воно стає "принципом індивідуацїї", скажімо, ідеї богосиніестеа ("...дар всыновленія Божія єсть то причастіє и присвоєніє человѣка Богови, то єсть Бог сам от неисповѣмаго милосердія своєго, хотя єсть в себѣ безмѣрный, безконечный, к єстеству человѣческому мѣримому и кончаємому способом не ВЫМОВНЫМ себе аки бы ужичаєт, изображаючи в томже сстествѣ человѣка своє подобіє, сподобяще єго до видВнія Божественнаго лица своєго вѣчна в небѣ так, нѣбы якоже солнце, хотя єсть велми великоє и над круг земли болшоє, блеском єднак свойм в зерцалѣ цВлоє изображаєтся" [Начатки догмато-нравоучителнаго богословія. - Почаїв, 1770. - С. 108]), думки про неподільність духовної субстанції ("...частей бо душа не имать, дух нераздѣлен суть. Но и в иных вещех не тожде ли бьіваєт. Ни ли видВсте когда от многих частей устроєнноє зерцало, како єдино и тожде лице человѣческос во многих оных зерцала частєх видимо бьіваєт" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 392-393]) тощо.

541 Див. прим. 4 до віршованого діалоіу «Разговор о премудрости».

542 Трохи неточна цитата з Пісні над піснями 2: 2. Пор.: Икожє кршъ въ тєрнїи.

543 Грецький бог сновидінь Морфей приходив у сни в образах різних людей.

544 Парафраза Книги Ісуса, сина Сирахового 31: 16. Пор.: не простирай рХкй й не гн^ЬтЙса

СЪ НЙ/ИЪ ВЪ СО/іЙ/ІО.

545 Парафраза Книги Псалмів 10 (11): 5. Пор.:/іювай же нєпрлвдХ ненлвйдитъ свого дХшХ.

546 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 12: 26. Пор.: Р^Х/ийвъ првникъ сев'Е дрХгъ вХдетъ.

547 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 13: 52. Пор.: всакъ кнйжникъ, нлХчЙвса ЦрТВЇГО НВНО/ИХ, подбвенъ єсть ЧЄ/ЮВ^кХ ДО/ИОвЙтХ, йже й^нбситъ СЗ сокрбвицм своєгш HWBdA Й ВЄТ^А.

548 Див. прим. 175 до циклу «Басни Харьковскія».

549 Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 13: 2. Пор.: й Зціе іїліалгь пррбчество, Й еІліЪ ТііЙНВІ ВСА Й ВССВ р^Х/ИЪ, Й ЗціЄ Й/ИЛ/ИЪ BCtO B^pS, йкш й гбрві ПреСТЛВ/ІАТИ, /ІГСВВЄ же не Й/ИЛ/ИЪ, ничтоже ЄС/ИВ.

550 Див.: ниже ВНИ/ШТИ вЗсНЄ/ІПі Й рОДОС/ібвїЄ/ІПі ве^конечнві/иъ, йже СТА^ЗнЇА ТВОрАТЪ

пЗче, нежели вжїе строенїе, еже въ в^рѣ (Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 1: 4).

551 Див.: Сквернві^ъ же й вЗвіи^ъ вЗсней СЗрицЗйсА, швХчЗй же севе КО В/Ігочтїкі (Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 4: 7).

552 Неточна цитата з Послання св. ап. Павла до євреїв 13: 10. Пор.: Н/ИЛ/Иві (же) олтЗрв, СЗ НЄГШЖЄ не Й/ИХтЪ В/МСТИ Йсти С/іХжЗціЇИ о^ни.

553 Сковорода має на думці слова: Б^/ИЪ чє/іов^кл ш ^ртѣ, прежде літъ четвіренЗдесАтй:

Зціе въ тілі, не еІліъ, Зціе /іи кро/иѣ тіла, не еІліъ, вгъ в^ств (Друге послання

св. ап. Павла до коринтян 12: 2).

554 Очевидно, Сковорода має на думці слова Христа: Той же рЗвъ в^д^ввій вб/ію ГОСПОДЙНЛ своегш, й не оуготбвлвъ, ни сотворйвъ ПО вб/ІИ ЄГШ, віенъ відетъ /ИНОГШ (Євангелія від св. Дуки 12: 47).

555 Трохи неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Івана 2: 19. Пор.: W нЗсъ й^відбіш, но не віша СЗ нЗсъ.

556 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса Навина 9: 23. Пор.: прбк/іАти єсте: й не шскХд^етъ СЗ васъ рЗвъ.

557 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 26: 18-19.

558 Сковорода має на думці слова: й вса К/іЗда^и, йже йскопЗіш рлвй отцЗ єгш, во вре/ИА отцЗ єгш, уаг^адниіа а фіг/іїсті/И/іАне (Перша книга Мойсеєва: Буття 26: 15).

559 Усеосяжно-алегоричне тлумачення Святого Письма мало власним наслідком, зокрема, маніхейську гадку про ілюзорність людського тіла Христа ("...такій геретики были, которыи мовили, же не мѣл Христос правдивого тВла, але фантастикум котум, змьішленоє тВло мѣл" [Галятовський І. Месія правдивый. - Київ, 1669. - Арк. 80]). Як писав про це Дмитро Туптало: "И болшей єреси сотворится начало, єже и воплощеніє Христово, и страданіє, и вся преславная єго дВянія и чудеса не в дВло, но в притчу вмѣняти и привидВнієм, а не самим дВлом, Христа плоть пріємша и пострадавша мнѣти, якоже древле манихейская злоумная учагце єресь..." [ТупталоД. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 303 (зв.)-304].

560 Парафраза Євангелії від св. Івана 6: 63. Пор.: П/ібтв не пб/ів^Хетъ ничтоже.

561 Трохи неточна цитата із Соборного послання св. ап. Іуди 12. Останнє слово має форму: ве^вбдни.

562 Це може бути парафраза кількох новозаповітних віршів. Пор.: рожденное СЗ П/ібти П/ібтв єств, й рожденное СЗ д^а дХ^ъ єств (Євангелія від св. Івана 3: 9); П/ібтв оувш /иертвЗ гр^З рлди, дХ^ъ же живетъ прЗвдві рЗди (Послання св. ап. Павла до римлян 8: 10); П/ібтв во по^отствХетъ нл дХ^л, дХ^ъ же нл П/ібтв: сїа же дрХгъ дрХгХ протйвАТСА (Послання св. ап. Павла до галатів 5: 17); йкш о^аи въ плотв свого, СЗ П/ібти пбжнетъ йст/і^нїе: а с^аи въ дХ^ъ, СЗ дХ^л пбжнетъ живбтъ в^чнвій (Послання св. ап. Павла до галатів 6: 8).

563 Сковорода має на думці суперечки між православними й католиками щодо питання про сходження Святого Духа, які були надзвичайно напруженими й породили цілу літературу. Наприклад, старі українські письменники присвячували полеміці довкола "придатку" чи "непридатку" "й від Сина" (лат. Filioque) не тільки спеціальні богословські трактати на взір «Старий Західний Костел» Іоаникія Галятовського, «Голіат, уражений власним мечем» і «Посланець до Східної Церкви св. Аврелій Авіустин» Теофіла Рутки, «Про сходження Святого Духа від самого Отця» Адама Зерникава, але й численні поетичні твори, що їх можна знайти в книжках Кирила Ставровецького [див.: Транквіліон-Став-ровецький К. Перло многоцВнноє. - Могилів, 1699. - Арк. 35 (зв.)-42], Лазаря Барановича [див.:

Відгуки про книгу Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: