податкових періодів від такої спільної діяльності протягом строків, визначених цим Кодексом[99] 153.15. Особливості обліку під час реорганізації юридичних осіб Абз. 7 пп. 153.15.1. Від’ємне значення об’єкта оподаткування звітного періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта, включається до складу витрат платника податку — правонаступника. Зазначене положення також застосовується до суми від’ємного значення, що обліковується в особливому порядку відповідно до цього розділу у платника податку, що припиняється (від’ємне значення за операціями із цінними паперами, деривативами, правами вимоги тощо)[100]
Отже, за окремими операціями у платника відсутня можливість списання збитків на інші витрати у складі рядка 06.6 декларації: операцій з відступлення права вимоги (п. 153.5); операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (п. 153.8); операцій під час реорганізації юридичних осіб (п. 153.15). Крім того, платник окремо визначає прибуток/збиток від патентованої діяльності. Позитивне або від’ємне значення від такої діяльності відображається у додатку ТП до декларації. До самої декларації з податку на прибуток переноситься лише позитивний результат від такої діяльності (рядок 08). Тим самим законодавець локалізував фінансові результати від зазначених специфічних операцій і не дозволяє збиткову діяльність від них переносити на загальний результат діяльності платника.
150.2. Обов’язок прийняття податкової декларації органом державної податкової служби встановлено пунктом 49.8 статті 49 ПКУ. Коментованим пунктом встановлюється спеціальна вимога щодо прийняття податкової декларації, а саме: орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, з причин наявності такого від’ємного значення. Тобто наявність збитку у декларації не може бути причиною відмови у прийнятті декларації. Відмова контролюючого органу розцінюється як невиконання або неналежне виконання посадовими особами контролюючих органів своїх обов’язків і тягне відповідальність згідно із Законом (п. 21.2 ст. 21 розділу І ПКУ).
150.3. У випадку, коли збиток декларується платником протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податкова служба має право провести позапланову перевірку визначення об’єкта оподаткування. Це зазначене у п. 150.3 статті 150 ПКУ, де також підкреслено, що в інших випадках збиток не є основою для проведення позапланової перевірки. Наведемо приклад (див. табл. 3.23).
Таблиця 3.23
Сума об’єкта оподаткування
Показники Попередній податковий період Звітний I кв. I п/р За III кв. Рік I кв. I п/р За III кв. Рік податковий період Позитивне 2 000 3 000 100 1 100 значення Від’ємне 1 000 2 500 3 500 4 000 значення
У даному випадку підприємство протягом чотирьох послідовних податкових періодів мало збитки, тому податкова служба має право провести у III кварталі позачергову перевірку правильності визнання об’єкта оподаткування.
