Психологія сексуальності - Зигмунд Фрейд

воскреслими фантазіями такого штибу під впливом і в зв’язку з якимось денним подразненням, що застрягло зі стану неспання («денні рештки»). Серед сексуальних фантазій періоду статевої зрілості виділяються деякі, що загально поширені і незалежні від індивідуальних переживань окремої людини. Такі фантазії про підслуховування статевого спілкування батьків, про спокусу в ранньому дитинстві улюбленою особою, про загрозу кастрацією, фантазії про перебування в утробі матері і навіть про переживання в материнському череві, а також так званий родинний роман, в якому дозріваючий юнак реагує на відмінність його спрямованості до батьків тепер і в дитинстві. Близький стосунок цих фантазій до міфу довів О. Ранк у своїй праці «Міф про народження героїв» (1909).

[54] Правильно стверджують, що Едипів комплекс становить комплексне ядро неврозів, представляючи собою істотну частину їх змісту. У ньому завершується інфантильна сексуальність, що надає вирішального впливу своєю дією на сексуальність дорослих. Кожного новонародженого чекає завдання подолати Едипів комплекс; хто не в змозі цього зробити, занедужує на невроз. Успіх психоаналітичної роботи все ясніше показує це значення Едипового комплексу; його визнання стало тим шиболетом (паролем), за яким можна відрізнити прихильників психоаналізу від його опонентів.

[55] Незліченні особливості любовного життя людини та нав’язливість самої закоханості можна взагалі збагнути, лише встановивши їхнє відношення до дитинства і збережений вплив цього дитинства.

[56] Це стосується не лише «негативу», що виник у неврозі, схильності до перверсії, але і позитивних, власне й названих перверсіями. Отже, ці останні пояснюються не лише фіксацією інфантильних схильностей, а й регресією до них унаслідок загати інших шляхів сексуальної течії. Тому і позитивні перверсії доступні психоаналітичній терапії.

[57] При цьому часто бачиш, що з настанням статевої зрілості спершу проходить нормальна сексуальна течія, яка, однак, унаслідок своєї внутрішньої слабкості зазнає аварії за перших же зовнішніх перешкод і змінюється регресією до першої фіксації.

[58] За певними рисами характеру визнаний був навіть зв’язок із певними ерогенними компонентами. Так, упертість, скупість і любов до ладу відбувається із застосуванням анальної еротики. Честолюбство зумовлюється сильною уретрально-еротичною схильністю.

[59] Такий знавець людської душі, як Е. Золя, описує в романі «Радість життя» дівчину, яка в радісній самопожертві віддає коханим особам усе, що має і на що може претендувати, — своє майно та свої надії без винагороди з їхнього боку. У дитинстві ця дівчина перебувала під владою ненаситної потреби в ніжності, яка перетворюється на жорстокість, коли в одному випадку було надано перевагу іншій.

[60] Можливо, що підвищення чіпкості є також і наслідком особливо інтенсивних соматичних сексуальних проявів у ранні роки.

[61] Втім, цікаво, наскільки малою мірою привертає до себе увагу дитини інша частина чоловічих геніталій — мошонка з її вмістом. Спираючись на аналізи, не можна було б ніколи дізнатися, що геніталії складаються ще з чогось іншого, ніж пеніс.

[62] Internazionale Zeitschrift fur Psychoanal, 1923. — Heft 1. Я хотів би додати, що частіше маються на увазі геніталії матері. Афіна, на панцері якої є голова Медузи, стає саме тому недоступною жінкою, що її вигляд вбиває будь-яку думку про сексуальну близькість.

[63] З аналізу молодої жінки я дізнався, що вона, залишившись без батька, але маючи кількох тіток, упродовж кількох років латентного вже періоду продовжувала думати, що у матері та тіток є пеніс. А схиблену тітку вважала, як і себе, кастрованою.