Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

батько Тимур, його батько Салор, його батько Таг-хан, його батько Огуз-хан. Ці слова є абсолютною помилкою, тому що з часів Огуз-хана до цих часів пройшло п'ять тисяч років. З часів Огурджіка до цих часів пройшло п'ятсот – шістсот років. Між Огузом і Огурджіком – чотири тисячі чотириста років. Шістнадцять поколінь проходять за чотириста, найбільше, за чотириста п'ятдесят років. Так де ж імена предків Огурджіка, які жили протягом чотирьох тисяч років? Те, що записані вище шістнадцять чоловік є нащадками Огуза, – вірно; те, що вони є предками Огурджіка, – теж вірно. Проте записували [тільки] ту людину, яка в ілі ставала відомою, невідомих людей не записували. [Один] бог знає імена [тих] п'ятнадцяти-двадцяти людей, які лишилися незаписаними між кожним з тих людей, які записані. Ось тому-то я і кажу, що між Огузом і Огурджіком пройшло чотири тисячі чотириста років.

Якщо в кожне тисячоліття, ймовірно, проходить сорок поколінь, [значить] повинно було пройти двісті поколінь. А як бути з тими, хто помиляється?! [Один бог] може не дати забути кругообіг і [стан] справ цієї небесної сфери; при ньому [з його допомогою] це – легко. Помилковість цих слів полягає ще й в тому, що Салор-Казана через шість поколінь на сьомому вони доводять до Огуз-хана. А тепер, ті, що читають і розуміють ці слова, добре подумайте: Огуз-хан жив за чотири тисячі років до нашого пророка, а Казан-алп триста років по тому після нашого пророка. На старості літ він вирушив до Мекки, став хаджі і повернувся. Отож, яким же чином у шостому поколінні Салор-Казан може дійти до Огуз-хана?! І ще, Салор-Казан жив одночасно з Коркут-атою [з іля] Кайі.

Осьтартим,[210] в якому Коркут-ата звеличує Салор-Казан-алпу:

Вони перекочували камені, [які лежали] в ущелині через гори Казикурт; Йдучи назустріч, Салор-Казан схопив [їх]. Його побачили Іт-бечене і збожеволіли від [страху]. Поклав він в один казан м'ясо сорок одного коня, Взяв він той казан у ліву руку; Правою рукою подавав він [м'ясо] ілю. Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?! Із синього неба спустився живий змій, Взявся пожирати кожного, [кого] побачить. Салор-Казан безпощадно відрубав йому голову, Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?! З тридцятьма-сорока тисячами воїнів Казан вирушив [у похід]; Розбив він ілі Іт-бечене і повернувся [додому]. [Лише] деякі з них врятувалися, вимоливши пощаду. Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?! Райятам із тюрків і туркменів, арабів [і] персів, [Усім] мусульманам Казан покровительствував; У багатьох випадках побивав він невірних. Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?! У нього перебрали [військову] майстерність усі великі, Декому [з них] він дав місце по праву і по ліву руку; Нам він виділив [най] достойніше місце з усього іля. Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?! Прочанине Коркуте, знай, тепер ти скоро помреш; Сотвори молитву за щастя Казана! Караван пішов, ти дуже запізнився, вирушай у путь! Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!

Тепер поведемо мову про Огурджіка. На той час в Іраку був кочовий народ – байиндирський іль. Огурджік-алп не послухався повеління байиндирського бека. Байиндирський бек розізлився на Огурджіка. В Огурджіка не було сили битися з байиндирами. Зі своїм ілем у тисячу кибиток він утік з Іраку і прийшов у Шемаху; дев'ятсот кибиток було салорських, сто кибиток – каркинських.

Він хотів поселитися там, [але], боячись байиндирів, пішов до Криму. Відкочувавши звідти, він перейшов ріку Ітіль і прийшов до ріки Яїк. У ті часи в місцях, які називалися Ала-Кенк і Кара-Каш, мешкав народ Канкли. Хана [цього народу] звали Кок-Тонли. Прибувши до нього, [Огурджік] прожив [там] кілька років. Врешті-решт, посварившись і з ним, він